269 нардепів ухвалили за основу в першому читанні законопроєкт №4107. Про цей закон "слуги" говорять як про спрямований на забезпечення незалежності (!) Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та розблокування роботи регулятора з урахуванням карантину

Про це у своєму блозі на site.ua пише Володимир Горковенко, повідомляє UAINFO.org.

Цим документом пропонують внести зміни до законів "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телебачення і радіомовлення", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19" і "Про адміністративні послуги".

Профанація

Згідно із законопроєктом, призначення членів Нацради можливе лише після конкурсу. Це записано у статті 6 закону. З одного боку – дійсно круто. "Зекоманда" півтори року як "забила" на всі конкурси та призначає всіх, кого хоче. Тому саме формулювання вже прорив. Але є пені нюанси.

У законопроєкті сказано, що президент зможе призначати на вакантну посаду члена Нацради особу тільки з числа кандидатів, яких відібрала конкурсна комісія, і з урахуванням критеріїв, що визначені цим законом і не порушують Конституцію. Але із цього приводу торік було роз’яснення Конституційного суду. Відповідно до цього рішення закони України не можуть встановлювати будь-які повноваження глави держави, за винятком тих, що визначені Конституцією, як і певні обмеження цих повноважень, оскільки їх також повинен закріплювати безпосередньо Основний Закон. Тому благий намір – це популізм і профанація.

Читайте також: Зеленський створив усі умови для згортання свободи слова в Україні – експерт

Крім того, згідно із Конституцією, президент самостійно, без участі будь-яких органів має право створювати в межах коштів, передбачених у державному бюджеті, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі й інші допоміжні органи та служби. Тобто глава держави й так може створити конкурсну комісію та оголосити конкурс. Напевно, в Офісі президента геть забули про таку опцію, коли призначали президентську четвірку Нацради. Наразі п’ять із восьми членів регулятора є вихідцями з "95 кварталу" чи каналу "1+1", тобто структур Ігоря Коломойського чи Володимира Зеленського.

Тобто президентові ніхто не заважав і тепер не заважає проводити конкруси. Навіщо вписувати цю норму в законопроєкт і підводити документ під Конституційний суд?!

Парламенту відводять роль кнопкодава

Прикриваючись незалежність регулятора, "слуги" вирішили позбавити парламентські фракції та групи права подавати кандидатури до парламентської четвірки Нацради. Тобто політикові Зеленському можна подавати свою четвірку, а політикам із Верховної Ради – ні.

Депутатам кандидатури пропонуватимуть громадські об’єднання та творчі спілки у сфері телерадіомовлення. Себто організація "Телевізійні рога й копита", створена в якомусь із кабінетів на вулиці Банковій, пропонуватиме народним обранцям "серед своїх членів авторитетних у сфері телерадіомовлення осіб". Ця цитата із законопроєкту. Отут написали чесно, бо подаватимуть "своїх", а не професіоналів.

Втім до другого читання, автори законпроєкту обіцяють повернути фракціям і групам право подавати кандидатів на посаду членів Нацради. Але логіка документу така, що парламентові все одно відводять роль статистата і кнопкодава. А тепер ще одна новела – це голосування має буде пакетним.

Читайте також: "Вітаємо їхню професійну діяльність". Арестович гадає, що медведчуківські канали "не вороги" і "працюють за законом"

У ст. 5 закону йде мова про одночасне призначення на всі вакантні посади членів Нацради парламентом. Тобто за всіх чотирьох пропонують голосувати одним рішенням. За таким умов депутатів позбавляють права не голосувати за негідника, якого "зашиють" у запропонованому пакеті. Нині діє норма, коли за кожного кандидата Рада голосує окремо й рейтинговим голосуванням визначає найбільш достойного. Тобто президент свою четвірку призначає кожного окремим указом, а парламент – усіх чотирьох однією постановою.

Тут виникає питання, що робити, якщо хтось із членів звільнився достроково? Чекати завершення повноваження решти трьох членів Нацради? Тим паче - призначенння членів регулятора з боку параламенту в різний час забезпечувала певну спадковість і незалежність. Адже повноваження членів Нацради не залежали від виборів до Верховної Ради.

Посилення функції "телеінквізиції"

"Слуги" не були би "слугами", якби вони, прикриваючись коронавірусом, не протягнули дуже небезпечну норму. У п. 3-5 прикінцевих положень пропонують передбачити проведення державним регулятором безвиїзних перевірок. При цьому в рішенні Нацради про призначення перевірки можуть бути зазначені документи, які необхідно надати ліцензіатові та які стосуються предмету перевірки, а також записи телерадіопрограм або їхніх частин. А от терміни надання таких документів встановлює сама Нацрада. Зважаючи на упередження ставлення регулятора до окремих мовників, вони можуть ухвалити рішення надати документи посто завтра. Не встигли - це розцінюється як відмова надати документи й означає "Прощавай, ліцензіє!".

Варто зазначити, що ані в чинній редакції Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ані в чинній редакції закону не передбачена плановість чи "позаплановість" відповідних перевірок. Підставою для відповідних перевірок є виявлення Нацрадою (за результатами офіційного моніторингу телерадіопрограм) фактів недотримання ліцензіатами вимог законодавства. Тому словосполучення "позапланова безвиїзна перевірка" – це новація з поганим присмаком

Висновок: запропоновані зміни жодним чином не сприяють незалежності такого регулятора як Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube