Фото: AP/Michel Euler

Для Патрісії життя було не легким і до початку пандемії коронавірусу. Вона страждала від проблем з психічним здоров'ям після жорстоких стосунків. Жінці довелося переїхати разом з дітьми в квартиру на сході Лондону, маючи лише одяг. Впродовж останніх кількох років Патрісія працювала баристою. Але її звільнили, коли спалахнула пандемія COVID-19, а вся Велика Британія пішла на карантин. Коли з грошима стало зовсім скрутно, жінка почала звертатися до банків їжі, щоб прогодувати свою сім'ю.

Таке відчуття, ніби доводиться пройти через все це самому. І дуже важко пояснити дітям, з чим ти маєш справу, коли вони просто хочуть їсти. Вони не розуміють, що таке відсутність продовольчої безпеки", - каже Патрісія журналівстам CNN. Ім'я жінки було змінене з міркувань безпеки, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

Як і багато інших мешканців району Тауер-Гемлетс в східному Лондоні (одна з найбідніших частин столиці Британії), Патрісія звернулася по допомогу до First Love Foundation. Благодійна організація роздає продукти харчування нужденним, а також надає інші послуги включно з житлом і юридичною допомогою. В організації кажуть, що зіштовхнулися зі зростанням попиту на допомогу на 925% вже на ранніх стадіях пандемії коронавірусу.

"Коли ми побачили наближення COVID-19, це змінило всю гру для нас", - сказав засновник First Love Foundation Деніс Бентлі.

Читайте також: "Европол" предупредил о мошенничестве с COVID-вакцинами

За його словами, пандемія коронавірусу лише посилила продовольчу незахищеність, від якої страждало багато людей у Великій Британії, особливо в Тауер-Гемлетс.

"Існує тяжке відчуття в громаді в дусі "так воно й буде, про нас забули, така моя доля і таким буде все може життя". Це печально", - розповів Бентлі.

CNN пише, що пандемія лише посилила розрив між заможними і незаможними людьми. В липні Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш сказав, що вірус викрив ризики й нерівність, про які всі знали десятиліттями. Він застеріг, що у "цілі регіони, які демонстрували прогрес у скороченнні бідності й зменшенні нерівності, були відкинуті назад на цілі роки за лічені місяці".

Але навіть в Європі, де розташовані деякі найзаможніші країни з найбільш щедрими системами соціальної безпеки, ще до COVID-19 були страхи перед голодом і злиднями. В 2019 році звіт Євростату підрахував, що 92,4 мільйони людей в ЄС були на межі бідності або соціального виключення. Це дорівнює 21,1% від загальної кількості населення.

Інший звіт Євростату за 2018 рік вказав на те, що 33,4 мільйона європейців не можуть дозволити собі страву з м'ясом, рибою чи вегетаріанським еквівалентом кожного другого дня. Це проливало світло на масштаби проблеми по всій Європі. І коли почалася пандемія COVID-19, ситуація погіршилася ще більше.

Дедалі більше людей у найбільших містах Європи почали втрачати здатність забезпечити себе харчами. Вони все більше покладаються на продовольчі банки, підвищуючи тиск на й без того розтягнуті можливості волонтерських організацій.

В найбільшому продовольчому банку Британії Trussell Trust сказали, що на ранніх стадіях пандемії зростання попиту було на рівні 47%. І вперше за 70 років ЮНІСЕФ оголосив, що буде забезпечувати їжею голодних дітей Британії на тлі зростання їх кількості.

У більш широкому сенсі Європейська федерація продовольчих банків (FEBA) повідомила, що попит на допомогу в медах її загальноєвропейської мережі з 430 організацій зріс на 30%. При цьому, цей показник різний для різних країн Європи: в одних зростання потреб у допомозі склало 6%, а в інших - 90%.

Читайте також: В Греции вакцину от COVID-19 охраняет спецназ и тысячи копов. Завтра во всех странах ЕС стартует массовая вакцинация

Жорстока реальність в тому, що дуже багатьом людям по всій Європі варто лише неотримати кілька чеків на заплату чи пережити одну травматичну подію в житті, щоб стати залежним від допомоги продовольчого банку.   

"Це може статися з кожним", - каже Патріс Бланк, президент банку продуктів Restos du Cœur у Франції.

Він розповів, що "хвиля" голоду, спричинена коронавірусом, призвела до 40%-го збільшення попиту на допомогу його організації. Північне передмістя Парижу особливо постраждало. Там сотні людей збираються біля продовольчих банків щодня.

"Не їм повинно бути соромно, а суспільству", - сказав Бланк, додаючи, що соціальна стигма навколо використання допомоги продовольчих банків може змусити людей не користуватися іншими послугами таких організацій.

"Продовольчі банки дають не лише їжу, вони дають соціальні відносини. Бідність - це не лише питання доходів, а й питання самотності й боротьби з нею", - пояснив Бланк.

З його твердженнями погоджується Йохен Брюль, голова Tafel Deutschland - продовольчого банку, який підтримує 1,6 мільйона людей в Німеччині, найбільшій економіці Європи.

"Багато людей, яким загрожує або які вже страждають від бідності, також мають проблеми з самотністю і психологічним стресом. Ми вказуємо політикам і суспільству вже багато років на те, що не робота Tafel боротися з бідністю. Наша мета, чи принаймні ми так вважаємо, - це підтримувати людей", - сказав Брюль.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube