У новорічний прокат (цифровий і звичайний) вийшли дві стрічки, в яких роль Санта-Клауса виконали герої бойовиків - Курт Рассел та Мел Гібсон. Ми спробували розібратися: хто і як розлютив головного зимового чарівника.

Є в житті стабільні жанри мистецтва, за якими завжди зручно звіряти внутрішній компас з навколишнім світом.

У кіно такими жанрами є, мабуть, фільми про війну та різдвяні комедії. У першому випадку мова завжди йде про трагедії минулого, в другому - про те, як ми розуміємо різдвяні (або новорічні) дива.

І йдеться не лише про сюжет (від "Один вдома" і "Міцного горішка" до "Іронії долі"), а й про зовнішність Діда Мороза чи Санта-Клауса.

2020 року цей образ вкотре змінився - принаймні у голлівудському кіно. Напередодні Різдва глядачі отримали цілих дві стрічки, в яких образ Санта-Клауса втілили герої бойовиків.Netflix випустив другу частину "Різдвяних хронік", де білою бородою красується Курт Рассел, але головним сюрпризом стало "Полювання на Санту", з афіші якого на глядачів суворо дивиться Мел Гібсон.

Читайте также: Не "Одни дома": Сумеречное Рождество вместе с Кристен Стюарт

Обидва - чудові актори, але, будьмо відверті, не найочевидніші кандидати на роль чарівників, яким батьки залюбки довірять своїх дітей. Проте, якщо подивитись на історію жанру, то такий вибір виглядатиме логічно.

Хороший, поганий, злий

Отже, в 1996-му році Арнольд Шварценеггер зіграв у фільмі "Подарунок на різдво" і з'явився на його постері в червоному ковпаку.

Втім, герой Арнольда в стрічці - не Санта-Клаус, а недолугий татусь, який перевертає місто догори дриґом у пошуках іграшки для сина - подарунка, про який він геть забув через трудоголізм.

Вже тоді було зрозуміло, що одного дня Санта-Клаус цілком може з'явитися серед білого дня у супермаркеті та відібрати у переодягненого в Санту актора ковпак, халат, мішок і бороду.

І такий, до речі, з'явився в кіно доволі швидко - попит продовжує народжувати пропозицію.

У 2003-му на екрани вийшов "Поганий Санта" з Біллі Бобом Торнтоном. Його герой не лише постійно пиячив, а ще й грабував супермаркети разом з карликом у костюмі ельфа.

Фільм Террі Цвігоффа був одночасно смішним й уїдливо гірким - що й гарантувало його успіх у глядачів: зворотний бік зимових свят ще ніколи не поставав на великому екрані у всій своїй непривабливій красі.

Нарешті, в 2010-му, на зламі десятиліть, відбувся остаточний прорив. Фінляндія і Норвегія у копродукції презентували "Санту на продаж".

Автори стрічки підмінили святого Миколая міфічним монстром, якого пращури завбачливо поховали під товщами криги й скель.

Чудовисько, що вирвалось назовні, звикло не робити подарунки, підкладати шкідливим школярам у шкарпетки шматки вугілля та жерти тих, хто погано поводився. Було весело і страшно, а публіка була вражена.

Після "Санти на продаж" стало зрозуміло: в різдвяному й новорічному кіно відтепер може статися все, що завгодно, а часи, в які ми живемо, - надзвичайно цікаві.

Кожен мисливець бажає знати

Але повернімося до різдвяних кіноказок 2020-го. "Різдвяні хроніки" - робота режисера "Один вдома" Кріса Коламбуса.

Перший фільм франшизи вийшов два роки тому й стилістично нагадував ранні роботи Коламбуса, хоча там він був лише продюсером, а зняв стрічку Клей Кейтіс.

Героїня фільму, дівчинка Кейт (Дербі Кемп), сумує за загиблим батьком-пожежником. Тато документував життя родини на відео (звідси й "хроніки" у назві), тому на Різдво Кейт з братом планують зафільмувати появу Санта-Клауса під ялинкою. Але плани залишились планами, а дітям доводиться допомагати дідусю відродити дух Різдва.

У наступній частині діти підросли, а завдання ускладнилось - повернути на ялинку уламок Вифлеємської зірки.

Якщо не брати до уваги політичні заяви про те, що роль зловмисника-ельфа виконав товстий латиноамериканський хлопчик, то дуже вдалим, звичайно, є вибір на головну роль Курта Рассела, який грає в дуеті з дружиною Голді Гоун.

Часи, коли герой Курта тікав з апокаліптичних Нью-Йорка й Лос-Анджелеса давно минули, але репутація є репутація - герої бойовиків колишніми не бувають. Тому з таким Санта-Клаусом дійсно краще поводитись добре.

У "Полюванні на Санту" ця загроза стає очевидною, так й адресований фільм, мабуть, не зовсім дитячій аудиторії. Мел Гібсон грає справжнього Санту, якому все дуже набридло.

Діти поводяться погано, робота - невдячна, уряд в обмін на субсидії вимагає залучення ельфів до збирання зброї.

З млявої депресії Санту-Гібсона виводить звістка про те, що за його голову призначено нагороду. Злосливий підліток (Ченс Герстфілд) образився на черговий різдвяний шматок вугілля замість подарунка та винайняв кілера (Волтон Гоггінс), щоб той вбив мерзенного діда.

Те, що відбувається на екрані, майже до самого кінця нагадує ревізіоністську казку з жартами й приказками.

Трупи, які герой Гоггінса залишає на своєму шляху, залишаються здебільшого за кадром. Але у фіналі Санта бере рушницю і дуель з вбивцею вже майже нагадує кривавий Гіньйоль.

Читайте также: Дизайнер создала пряничный домик со сценами из фильма "Один дома" в честь 30-летия комедии. ФОТО

Гібсон зараз працює над сиквелом "Пристрастей Христових", а тут дозволив собі перенести на екран практично старозаповітну лють. Його Санта, на відміну від Рассела, погрожує без зайвих натяків.

Як не дивно, але здається, що ця стрічка, попри незвичну похмуру атмосферу, багатьом припаде до смаку.

У 2020-му всій планеті нагадали, що ми трохи загралися, а кажанів може їсти тільки Оззі Осборн - та й то лише раз у житті.

А Санта-Клаус залишається константою, поліцейським, якого дійсно краще не злити. Тим більше, що за хорошу поведінку все ще можна отримати те, чого всі ми чекаємо на зимові свята, - здійснення найзаповітніших бажань.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube