У 2021 році головуючою країною в Організації з безпеки і співробітництва в Європі стала Швеція, яка є однією з найприхильніших до України держав ЄС. Відповідно, головою ОБСЄ стала очільниця шведського МЗС Анн Лінде. Головування не дозволяє подолати російське вето у ОБСЄ – але все одно дає змогу вплинути на пріоритети організації.

Про це для ЄвроПравди пише Сергій Сидоренко, інформує UAINFO.org.

Першим закордонним візитом Лінде на цій посаді очікувано стала поїздка до України – 20 січня вона відвідує лінію дотику на Донбасі. У Києві, перед своїм від’їздом на Схід, голова ОБСЄ погодилася відвідати редакцію "Європейської правди", де дала нашому виданню коротке інтерв’ю про Донбас, Крим, реформи та перспективи членства України у ЄС.

"Зрозумійте, ОБСЄ вам не ворог"

– Триває сьомий рік війни Росії проти України. Ви чекаєте, що шведське головування у ОБСЄ зможе щось змінити?

– Це пріоритет мого головування – спробувати розв’язати конфлікт або принаймні зробити крок до його розв’язання, не відходячи від принципу всеохопної безпеки. І, звісно ж, обов’язковим є дотримання принципу цілісності та єдності України, що включає український Крим та Севастополь.

Звісно, ми будемо ґрунтуватися на досягнутому попередніми головуваннями у ОБСЄ, використовуючи і Нормандський формат, і Тристоронню контактну групу.

– А ви знаєте, що ставлення українців до ОБСЄ загалом доволі негативне? Цю назву асоціюють із небажанням бачити порушення з боку росіян, із нерозумінням реальності тощо. 

– Так. І мені дуже шкода, що так відбувається. Адже насправді це – міжнародна організація, яка намагається вам допомогти. Не було би тут ОБСЄ – не було би допомоги. А спрямовувати своє розчарування проти організації, яка намагається щось зробити – це геть хибний шлях.

Тому я звертаюся до всіх в Україні з проханням зрозуміти, що ОБСЄ – не ворог. Ми намагаємося допомогти.

=

"Формат "Нормандії" у нинішньому вигляді – працює"

– На пресконференції у МЗС України ви заявили, що розраховуєте на проведення саміту в Нормандському форматі вже ближчим часом. Які для цього є підстави?

– Ви знаєте, що на саміті у Парижі була домовленість про нову зустріч лідерів за низки умов. Україна виконала всі умови. Росія – на жаль, ще ні.

Тепер все залежить від того, як триватимуть переговори, від того, як саме буде домовлено виконувати ці умови.

Втім, позитив від переговорів все одно є – це перемир’я, яке триває з 27 липня. І навіть попри те, що зараз ми бачимо погіршення ситуації, що тиждень тому загинув український військовослужбовець, ситуація все одно набагато краща, ніж була рік тому! Адже у 2020 році лише за січень та лютий було 34 жертви.

– Зараз ОБСЄ не має ролі у Нормандському форматі. Чи не варто це змінити?

– Ні, "Нормандія" – це вже усталений формат. Завжди варто аналізувати, що є ефективним, що працює. А нинішній формат "Нормандії" якраз працює.

Натомість ОБСЄ сконцентрувала зусилля у Тристоронній контактній групі, де наша представниця Хайді Грау робить дуже важливу роботу.

І навіть якщо в Україні її критикують, насправді вона робить дуже багато, щоби наблизитися до вирішення конфлікту, і ці зусилля заслуговують на підтримку. Так само, як і робота СММ – найбільшої місії нашої організації.

– Ви називаєте те, що відбувається, "конфліктом". Я називаю це "війною Росії проти України". То що ж відбувається на Донбасі?

– Термінологія – питання дуже тонке. Я не можу використовувати точно таку термінологію, як ви, бо я є головуючою в ОБСЄ, а це – консенсусна організація, яка потребує згоди 57 країн. Іноді це допомагає, бо означає, що будь-яке наше рішення підтримують усі 57 держав. Але це також означає, що я, як очільник організації, не можу вийти за спільну позицію і маю використовувати спільну лексику.

Читайте також: Касьянов: Никто нам не отдаст просто так Крым и Донбасс, даже если Навальный станет новым царем Российской империи

Це непросто, і часом виникають ситуації, коли мої заяви як голови ОБСЄ відрізняються від того, що я говорю, виступаючи як міністр закордонних справ Швеції, держави-члена ЄС. Але такою є реальність ОБСЄ – найбільшої безпекової організації у світі.

"Донбас та Крим не можна називати замороженими конфліктами" 

– Чи означає цей принцип консенсусу, що ми навіть не зможемо обговорювати Крим? Адже Росія у ОБСЄ буде проти.

– Звичайно ж ні, Крим буде обговорюватися!

І тому я дуже чітко на початку нашої розмови сказала: ми вважаємо АР Крим та Севастополь частинами України. І Росія не має права вето щодо таких дискусій. Бо це – частина європейської безпеки, і це питання принципів, навколо яких сформована ОБСЄ.

– "Кримську платформу" ви підтримаєте?

– Наразі ми хочемо отримати більше інформації про цю ініціативу. Сьогодні дещо вже дізналася, але ми ще не ухвалили рішення, як саме і яким чином ми будемо підтримувати цю ініціативу. Втім, вона безумовно є важливою, адже анексія була незаконною. Та головне для України зараз – зібрати якнайширшу підтримку цієї платформи.

– Донбас може перетворитися на заморожений конфлікт?

– Ні. І я категорично проти того, щоби називати конфлікт на Донбасі чи в Криму замороженим.

– Чому? 

– Бо це означатиме, що ви здалися і не вважаєте можливим його вирішити.

Читайте також: Путина устраивает ситуация с Донбассом, Кремль хочет договариваться с украинскими олигархами, – российский журналист

І я вважаю, що зараз Донбас точно не є замороженим. Адже Тристороння контактна група чи Нормандський формат досі діють, намагаються знайти його вирішення.

– Але подивіться на Нагірний Карабах. Він був замороженим, але Азербайджан ніколи не полишав ідею повернення цього регіону – і зрештою повернув його. Чи може це бути прикладом для України?

– "Так" – у тому сенсі, що вам також ніколи не варто забувати про Крим і Донбас. Але "ні" в тому сенсі, що силу ніколи не варто застосовувати, бо силою не встановити стійкий мир. І не дарма стосовно того ж Нагірного Карабаху між сторонами немає мирної угоди.

"Україна вже має перспективу членства в ЄС"

– Що є головним пріоритетом України – проведення реформ чи завершення війни? 

– Я не думаю, що є суперечність між прагненням до миру і реформами. Україна може робити одночасно і одне, й інше.

Україні дуже потрібні реформи, і влада, в тому числі президент, чудово це знають. Йдеться про децентралізацію, протидію корупції та те, що відбувається у сфері верховенства права, реформу держслужби, медіареформу. А з боку Швеції я можу гарантувати, що наша підтримка України зберігатиметься доти, доки ви будете продовжувати реформи. Ви знаєте, моя держава надає значну підтримку розвиткові України.

– Чи має Україна європейську перспективу?

– Звісно ж, вона є. Будь-яка європейська країна має право претендувати на членство в ЄС, і це стосується також України. Але це не є можливим доти, доки ви не будете відповідати критеріям членства. Саме тому зараз концентрація ваших зусиль має бути на реформах – адже без реформ можливостей для вашого вступу немає.

Але перспективу членства ви вже маєте. Вона закріплена в Договорі ЄС – "конституції Євросоюзу". Він каже, що всі європейські країни, які виконують критерії, можуть претендувати на членство. І це, звісно, поширюється на Україну.

– То ви вважаєте, що одного дня Україна буде членом ЄС?

– Сподіваюся, що одного дня буде навіть кілька нових членів Євросоюзу. Але ще необхідно подолати шлях для того, щоби це стало можливим.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube