"Кнопкодавство" вже давно стало причиною для насмішок над Верховною Радою / фото УНІАН, Олександр Кузьмін

Україна здобула маленьку, але важливу перемогу в битві проти політичної корупції, запустивши нову систему голосування у Верховній Раді. Ця система повинна покінчити з поширеною практикою голосування депутатів від імені своїх відсутніх колег.

Про це в своїй статті пише експерт Atlantic Council Пітер Дікінсон, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

Українські депутати заповнили соціальні мережі фотографіями й відео після презентації нової системи, яка тепер оснащена додатковим сенсором. Щоб висловитися щодо законопроекту, депутат повинен однією рукою натиснути сенсор, а іншою - одну з кнопок для голосування. Більше того, підтримувати роботу сенсора необхідно впродовж всього часу голосування. Таким чином, депутати втрачають можливість проголосувати за сусідів.

Автор зауважує, що український парламент отруєний багаторазовим голосуванням вже дуже давно. В Україні це явище називають "кнопкодавством". Депутати використовують парламентські картки відсутніх колег, щоб зареєструвати їхні голоси. Ця практика була зручною для партій всього політичного спектру, дозволяючи їм збирати потрібну кількість голосів й формувати більшість на тлі мінливих політичних союзів.

Читайте також: Нардеп: Відео кнопкодавства за Шкарлета "дивовижним чином" буцімто "зникло"

Така поведінка суперечить парламентським правилам. Але влада демонструвала безсилля в боротьбі з нею. За багато років сцени голосування депутатів замість своїх відсутніх колег стали символом міцної, але часто нефункціональної демократії України.

"Якщо депутати в країні регулярно порушують закон, коли ухвалюють нові закони, тоді зовсім не дивно, що корупція продовжує процвітати в інших сферах життя суспільства", - йдеться в статті.

Запровадження сенсорів - це остання з цілої низки спроб заборонити "кнопкодавство". Перші зусилля були зроблені ще в 2008 році, коли спікер Верховної Ради Арсеній Яценюк запропонував встановити сенсорну систему. Але тоді формат виявився технічно недосконалим й уразливим. Коли проблеми усунули, ініціатива стала жертвою низки тактик блокування, юридичних викликів й інших надуманих перешкод.

"Кнопкодавство" знову з'явилося на порядку денному одразу після Революції Гідності в 2014 році. На післяреволюційному політичному ландшафті України домінували вимоги реформ. Тож звучали заклики рішуче покінчити з багаторазовим голосуванням. Був проведений тендер на встановлення нової системи голосування, але фінансування так і не було виділене.

Після перемоги Володимира Зеленського на президентських і парламентських виборах у 2019 році "кнопкодавство" знову опинилося в центрі уваги. В грудні того року партія президента "Слуга Народу" ухвалила закон про кримінальну відповідальність за голосування від імені інших депутатів. Однак, шквал судових переслідувань за порушення не почався. І фактична ситуація не змінилася. Про першу спробу покарати депутата за "кнопкодавство" оголосила Генпрокурор Ірина Венедіктова лише кілька тижнів тому, 12 лютого.

Після років затримок, виправдань і фальш-стартів чому парламент нарешті запровадив, здавалося б, ефективне рішення проблеми "кнопкодавства"? На думку автора, одним з каталізаторів міг стати нещодавній скандал, який почався після голосування за призначення Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти України.

Читайте також: Генпрокуратура впервые сообщила нардепу о подозрении в кнопкодавстве

"Сенсорна система голосування, запущена 2 березня, не нова. Навпаки, вона використовує ту ж технологію, яка вперше була встановлена в українському парламенті в 2008 році, але так лишилася не активованою. Змінилася лише політична воля нарешті розібратися з "кнопкодавством". Це може бути ознакою зміни балансу сил у парламенті", - йдеться в статті.

Існують припущення, що рішення запустити сенсори у Верховній Раді відображає дедалі більші політичні амбіції спікера парламенту Дмитра Разумкова. Він найбільш прямо відповідальний за ініціативу. Автор зауважує, що повідомлень про президентські амбіції Разумкова стає дедалі більше. Імідж того, хто покінчив з "кнопкодавством" може посилити його популярність серед виборців як реформатора і політика, здатного добиватися результатів.

"Не залежно від політичних мотивів, які стоять за кроком, зробленим цього тижня, це чітка перемога для української демократії. Роками "кнопкодавство" виставляло на посміховисько українську демократію й підривало авторитет парламенту", - пише автор.

Він додає, що захищене сенсорами голосування - не панацея. Але це крок в правильному напрямку, який відображає ширше застосування парламентських традицій в Україні. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube