Коли власний розсуд формують печерні забобони або телевізор

А мене-от не дивує ставлення самих лікарів до вакцини. Нехай навіть була б вона навіть німецькою чи американською. Знаю, історія, яку зараз розкажу, — вона не про всіх медиків і не про всіх українців. Вона про печерну тьму в головах народу, якому ще на моїй пам’яті Алан Чумак з телевізора заряджав воду, пише у своєму блозі на НВ редактор Олег Шама, інформує UAINFO.org.

Якось у вересні 2001 року я зателефонував своєму стоматологу, щоб записатися на прийом. Саме минуло кілька днів після терактів у Нью-Йорку, і лікарка сказала, що графік у неї завантажений. Запропонувала прийти лише за два тижні.

— Ти ж бачиш, що робиться в світі! Одразу після того, як впали ці вежі-близнюки, у людей посипалися проблеми з зубами.

— А до чого ж тут зуби?

— Ну як же? Америка — це зуби, щелепи, — з упевненістю військового відповіла лікарка. — От Франція, наприклад, це печінка…

У слухавці було чути, як лікарка гортає блокнот і щось бурмоче про пацієнтів, які можуть не прийти. А в моїй голові раптом постали середньовічні малюнки, на яких певна частина тіла поєднувалася з певною стихією, частиною світу чи ще із чимось. Якимось містичним зв’язком, відомим тільки самим художникам.

— Зателефонуй завтра, — попросила лікарка.

— Чекайте, а Україна — це який орган?

Після короткої паузи дантистка лише засміялася. Більше я до неї не дзвонив.

З рештою лікарів теж довго не ладилося. Майже завжди вартість послуги після того, як її надавали, зростала. Не дослуховуючи, я розраховувався і вже більше не приходив. А стоматологи майже завжди, знімаючи рукавички, пропонували якусь суперську зубну пасту доларів за 20.

Мабуть, варто заробляти більше грошей, тоді й добрі лікарі самі знайдуться. Так думалося мені, доки один співробітник Інституту урології не розповів, як лікували президента Кучму.

Читайте також: Свобода не для всіх. Чи зможуть українці подорожувати по ковід-паспортах

На останньому році свого правління Леонід Данилович занедужав настільки, що довелося робити операцію. Керував нею тодішній директор Інституту урології. Коли пацієнт прокинувся після наркозу, то побачив, що з його тіла стирчить трубочка. Президент вислухав коментарі лікаря і не соромлячись у висловлюваннях, як це було притаманно Кучмі, пояснив тому його місце у медичній картині світу. Глава держави відразу подався до Німеччини. Пам’ятаю, тамтешня преса писала, що один тільки номер у готелі для кожного із супутників президента коштував 2,5 тис. євро за добу.

Можливо, в цій історії мій знайомий трохи перебільшив інтонації дійових осіб. Проте очевидним залишалося одне: президент у своїй країні вилікуватися не міг. На десятому році керівництва!

Ну, а те, що наступники Кучми довіряли свої тіла лише зарубіжним медикам, вже нікого і не дивувало. Бо всі добре розуміли, чому все так. Бо до лікування українці давно вже ставилися як до лотереї.

І винятком була хіба що вакцинація. Спробував би хтось у радянські часи відмовитися від щеплення. А побічні дії від них теж траплялися. Проте це була державна програма в країні, де право вибору не передбачалося в принципі. Нагадаю, що на так званих виборах у бюлетенях стояло прізвище тільки одного кандидата. Одного! Навіть не двох.

Читайте також: Исследование: За 20 дней тотального ношения масок число новых случаев COVID-19 снижается на 45%

А от зараз ми споживаємо плоди, які стигнуть на зворотній стороні демократії. Коли є реальна можливість керуватися власним розсудом, то виявляється тьма його носіїв, у яких він сформований ще багато століть тому. І якимсь незбагненним способом передався від забобонних предків. Або з телевізора. Дарма, що в ньому з часів Чумака значно побільшало каналів.

А щодо переконань українських медиків, нагадаю одну стару болгарську легенду про двох лікарів — молодого і вже бувалого. Вони опинилися при дворі одного вельможі, і той влаштував їм змагання. Кожен мав випити отруту, що її зварив суперник, і штука поєдинку полягала в протидійному зіллі - його теж мав приготувати кожен для себе. Молодий лікар мав чисту душу, старий — гнилувату. Відтак, коли бувалий гріховодник у тій дуелі випив чисту воду, вмить віддав богу душу. Смертельна шкода була саме там і, звісно, у мізках. Жодна протиотрута чи вакцина тут не зарадить.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube