У четвер, 1 квітня, в Україні розпочався весняний призов в армію, який триватиме до червня включно. Уряд встановив, що виконати обов'язок перед державою повинні ще 14 246 осіб, більшість із яких поповнить лави Збройних сил

Хто підлягає призову, як саме повинні вручати повістку і що чекає тих, хто спробує "відкосити". Про це йдеться в матеріалі інтернет-видання OBOZREVATEL, інформує UAINFO.org.

Хто підлягатиме призову?

Забирати в армію будуть чоловіків від 18 до 27 років. Призо2вників планують розподілити так:

• до Збройних сил України – 6 500 осіб;

• до Національної гвардії – 4 646;

• у Держприкордонслужбу – 2 500;

• до Держспецтрансслужби – 600.

Читайте також: Верховна Рада ухвалила закон про призов резервістів

До лав ЗСУ відправлять менше українців, ніж раніше. Так, за весь минулий рік туди призвали служити 16,5 тисячі осіб, з яких 9 тисяч – у травні-липні, і інші 7,5 тисячі – в жовтні-грудні. Офіційна причина полягає в збільшенні кількості військовослужбовців-контрактників.

Призовникам на строкову службу також повинні виплатити грошову допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат, у 2021 році це 4 540 тисяч гривень.

Читайте також: Призов для резервістів. Чи змінюють щось "нові правила" військової служби

Призов в умовах карантину. Територіальні центри комплектування працюватимуть навіть у регіонах червоної зони з дотриманням карантинних правил. Після прибуття до військових частин все будуть переведені на обсервацію тривалістю 14 днів. Крім того, вже під час перебування в ЗСУ військовослужбовці зможуть отримати щеплення проти COVID-19.

Хто, як і де повинен вручити повістку?

Оповіщення громадян про призов має здійснюватися за розпорядженням військових комісаріатів. Повістка маэ прийти з військкомату.

Її можуть вручити:

• особисто в руки за місцем проживання або на роботі;

• батькам або дружині, які підписуються за призовника;

• залишити у поштовій скриньці або у дверях.

Призовник, який отримав повістку повинен прийти на призовну дільницю. Конкретні строки явки визначаються на кожній дільниці окремо. Якщо ж він не з'явився, то військовий комісаріат інформує про це Національну поліцію.

Раніше в Україні були випадки, коли працівники військкоматів перевищували свої повноваження і призовників "виловлювали" на вулицях, у нічних клубах, біля метро, в електричках. Це розцінювалося як правопорушення.

Хто може отримати відстрочку?

Відповідно до законодавства, рішення про надання відстрочки лежить на районних (міських) призовних комісіях. Не підлягають призову й отримають відстрочку на весь період отримання освіти громадяни призовного віку, які навчаються:

• у закладах загальної середньої освіти та професійно-технічної освіти на денній формі;

• у закладах фахової передвищої освіти на денній формі;

• у закладах середньої або вищої духовної освіти на денній формі;

• в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Хто ще не підлягає призову?

Окрім того, що до армії не заберуть тих, хто навчається, існують інші відстрочки: за сімейними обставинами, для продовження професійної діяльності та за станом здоров’я.

Призовник на власне бажання може відмовитися від призову, якщо має:

• непрацездатних матір і батька, або одинокого непрацездатного батька / одиноку непрацездатну матір;

• неповнолітніх або непрацездатних рідних братів і сестер, якщо вони не мають інших працездатних осіб, окрім призовника, які будуть їх утримувати;

• одинокого батька чи матір, у яких на утриманні одна чи більше неповнолітня дитина;

• дитину віком до 3 років або дитину старшу 3 років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

• двох і більше дітей;

• дитину з інвалідністю;

• вагітну дружину.

Як покарають тих, хто спробує "відкосити"?

За порушення певних правил призовника можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Ухилення від призову на строкову військову службу карається обмеженням волі на строк до трьох років відповідно до статті 335 ККУ.

Також можна бути притягнутим до відповідальності за такі порушення:

• порушення військового обліку;

• неявка за викликом до Територіальних центрів комплектування без поважних причин;

• умисне зіпсування або недбале зберігання посвідчень про приписку;

• несвоєчасне подання відомостей про зміну місця проживання, навчання, освіти, місця роботи й посади.

Рада готує нововведення на майбутнє

У Верховній Раді за кілька днів до початку весняного призову взялися змінювати законодавство, ухваливши в цілому законопроєкт щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку. 

Читайте також: Кілька нагальних запитань про ЗСУ, на які мусить відповісти влада

 Нардепи ухвалили законопроєкт щодо резервістів. Джерело – Facebook нардепки Мар'яни Безуглої

Як повідомила OBOZREVATEL членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардепка Мар'яна Безугла, норми цього документу вже почнуть діяти під час наступного призову.

"Ми створюємо військовий резерв, систему підготовки резервістів і військовозобов'язаних, замість військових комісаріатів будуть Центри комплектування та соціальної підтримки. Також це буде перший етап до електронного військового квитка. Можливо, для перереєстрації достатньо буде додатку "Дія", – розповіла Безугла.

Нардепи ухвалили законопроєкт щодо резервістів. Джерело – Facebook нардепки Мар'яни Безуглої

Нардепи ухвалили законопроєкт щодо резервістів. Джерело – Facebook нардепки Мар'яни Безуглої

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube