Російські військові у Криму (Фото: structure.mil.ru)

Росія продовжує стягувати війська до кордонів України. Українські і західні чиновники говорять про ескалацію ситуації і попереджають про загрозу нового широкомасштабного вторгнення РФ. Кремль в свою чергу звинувачує Україну у підготовці провокацій. На яких напрямках російська військова загроза з потенційною може перерости в реальну?

Про це для РБК-Україна пише  Олег Черниш, інформує UAINFO.org.

Стягування російських військ до східного кордону України і в окупований Крим почалося в середині березні. До 20 квітня їх кількість склала близько 103 тисяч осіб. Генштаб прогнозує, що угруповання противника збільшиться найближчим часом ще на 7 тисяч солдатів.

Влада РФ пояснює свої маневри біля українських кордонів проведенням планових навчань після зими. За словами міністра оборони Росії Сергія Шойгу, ці заходи триватимуть до початку травня. Він також пов'язав дії своїх військ з діями НАТО поблизу російських рубежів.

Паралельно кремлівські політики звинувачують українську владу в підготовці бойових операцій для деокупації Донбасу і Криму. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак це заперечує.

Українська розвідка розглядає три сценарії подальших кроків країни-агресора. Згідно одному з них, дії РФ – це "демонстрація сили", і вони скоро закінчаться. Але є ймовірність, що противник піде в наступ для запуску дніпровської води у Крим, а також спробує провести локальні бойові операції на Донбасі.

Проблема в тому, що Україна змушена фактично тримати "кругову оборону". Силовикам необхідно звертати пильну увагу не тільки на потенційно небезпечні східний та південний фронт, але і на північ, де Білорусь Олександра Лукашенка намагається все тісніше інтегруватися з РФ, і на південний захід, де все ще залишається контингент "росіян-миротворців" в Придністров'ї.

Спокійні напрямки

На північних рубежах країни прикордонники переведені на посилений варіант несення служби, повідомили РБК-Україна в Державній прикордонній службі. Це означає, що збільшили кількість нарядів, а також максимально активізували підрозділи для відстеження ситуації у прикордонних районах.

"Взагалі цьому напрямку приділяється суттєва увага. Враховуючи тісну співпрацю цієї країни з Росією, особливо в контексті згадки зовнішнього кордону Союзної держави Білорусі і РФ", – пояснив виданню спікер ДПСУ Андрій Демченко.

За його словами, ситуація на кордоні залишається спокійною. Прикордонна служба працює на цьому напрямку спільно з підрозділами Збройних сил. Постійно відслідковується ситуація з спільними військовими навчаннями, які відбуваються на білоруській території, а також процеси військово-технічного співробітництва з РФ.

"На даний момент безпосередньо на лінії кордону або поруч з кордоном ми не фіксуємо руху військової техніки або скупчення військових підрозділів. Нестандартних ситуацій поки теж не фіксувалося", – повідомив речник відомства.

Українські військові на танку зі зброєю в руках (Фото: flickr.com/ministryofdefenceua)

Не бачить поки що загрози з боку Білорусі і Командувач Об'єднаних сил Сергій Наєв. За його словами, там є російські війська, але їх накопичення не відбувається.

Військовий експерт, колишній співробітник оперативного управління Генштабу Олег Жданов пояснив РБК-Україна, що загальна чисельність дислокованих в Білорусі російських військових досягає максимум 10 тисяч осіб. Плюс навпроти Чернігівської області на білоруській базі розміщена авіаційно-ударна група росіян.

Втім, її застосування проти України малоймовірно, вважає експерт. В першу чергу через те, що українське небо "активно використовується" авіацією країн НАТО. Без сухопутної підтримки просування військ противника з півночі фактично неможливе, впевнений він.

"Якщо вони застосують авіацію і ракетні війська, то нам доведеться туго: ми понесемо досить сильні втрати в інфраструктурі і у військовому плані. Але навіть у цьому випадку вхід сухопутного угруповання матиме величезні проблеми. Справа в тому, що білоруське полісся непрохідне для військ, це болото і ліс", – сказав Жданов.

Читайте також: Безсмертний: Ситуація на Донбасі кардинально змінилася. Кремль узяв курс на ескалацію

На Придністровському напрямі, на його думку, також не варто очікувати загрози воєнного нападу. Розмір російського угруповання там не перевищує 3 тисяч осіб, і воно не підготовлене для бойових операцій. Але, зазначив експерт, можлива доставка диверсантів з цієї території в Одеську область. Саме для протидії таким ризиками в південних областях розпочалися навчання Служби безпеки України.

Згоден з думкою експерта і генерал Наєв. Він зазначив, що на території Придністров'я не зафіксована підготовка або накопичення військ противника.

Загроза з півдня

Зовсім інша ситуація складається на південних рубежах України. Саме на території окупованого Криму і в Азово-Чорноморському регіоні формується ударне угруповання противника. Росія перекинула в цей регіон найбільш боєздатні свої частини, що мають досвід бойових дій на Донбасі. Такі, наприклад, як дивізія повітряно-десантних військ з Пскова.

Крім того, в Чорне море перекинуто близько 20 військових кораблів і понад 50 російських винищувачів. Вони активно проводять навчання в акваторії, у тому числі щодо застосування ракетної зброї.

Генерал Наєв каже, що на цьому напрямку можлива загроза висадки десанту на українське узбережжя. Тому там підготовлено мінні загородження, а також посилена протиповітряна оборона. Командувач ОС зазначив, що в контексті роботи ППО прийнято ряд рішень, які можуть виявитися "вкрай несподіваними" для противника. Втім, що конкретно мається на увазі, він не уточнив.

Військові дії на Донбасі (Фото: flickr.com/ministryofdefenceua)

Колишній заступник командувача Військово-морських сил, адмірал Ігор Кабаненко вважає, що крім стандартних заходів оборони на цьому напрямку слід задіяти і нетрадиційні, асиметричні заходи. Один з таких, на його думку, це активна підготовка загонів територіальної оборони.

Колишній морський піхотинець, керівник "Українського мілітарного порталу" Тарас Чмут впевнений, що активне скупчення військ РФ у Чорноморському регіоні це теж "демонстрація сили". Але проблема в тому, що ударне угруповання військ сформоване таким чином, що здатне і на наступальні дії.

Читайте також: Портников: Путін і "вибухонебезпечність" України. Чого очікувати?

Крім того, на цьому напрямку в України немає протикорабельних ракетних комплексів. Єдиний зразок комплексу "Нептун" в березні поставлений на озброєння ВМС, але без бойових ракет і використовується виключно для навчання військових. Заступити на бойове чергування новітня українська зброя зможе не раніше 2022 року, прогнозує Чмут.

До цієї пори, зазначив він, український берег від противника будуть захищати морські піхотинці, мінні загородження, артилерійські дивізіони і бойова авіація. "Яка зараз ймовірність висадки російського десанту на українське узбережжя? 50 на 50. Така ж, як і зустріти на вулиці динозавра", – резюмував військовий експерт в розмові з РБК-Україна.

Небезпечний схід

Наймовірніший напрям для наступу противника – це окупований Донбас. Там вже давно сформовані два армійських корпуси бойовиків, повністю підконтрольні командуванню російської армії.

У сусідніх із східною Україною областях – Воронезькій, Курській, Ростовській та Бєлгородській– також розгорнуті найбільші за чисельністю сили і засоби противника, розбиті табори і навіть військові госпіталі.

Командувач Об'єднаними силами Сергій Наєв визнає, що останній фактор – це один з індикаторів підготовки військ до бойових операцій. Але в той же час підкреслює, що війська противника все ще залишаються в польових таборах і не формуються в ударні з'єднання.

У той же час Міністерство оборони Росії повідомило про перекидання 13 квітня в Воронезьку область оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер", які здатні нести ядерний заряд. Відомство запевняє, що вони будуть задіяні при підготовці параду на 9 травня.

Запуск ракети "Нептун" (Фото: mil.gov.ua)

Полковник запасу Олег Жданов закликає не драматизувати ситуацію з розміщенням військ і ракетних комплексів противника в прикордонних областях.

"Бригада "Іскандерів" у Воронезькій області вийшла в район навчань і там собі ними займається. Але до нашого кордону там близько 200-250 км. Вона і раніше виходила на таку відстань, але нас чомусь цим ніхто не лякав", – зазначив експерт.

За його словами, за сім років війни чисельність російських військ навколо України становила близько 85 тисяч осіб, а навесні цього року збільшилася всього на 10-15 тисяч. Жданов додав, що вони знаходяться на відстані 150-200 км від державного кордону поблизу пунктів постійної дислокації і дійсно проходять планову перевірку боєздатності.

Крім того, колишній співробітник Генштабу натякає, що заявлена Росією чисельність її підрозділів не завжди відповідає реальній. Він називає це "паперовою армією". Приміром, 144-я танкова дивізія ще два роки тому була бригадою, і за такий короткий термін не могла б збільшити штат.

Читайте також: "Потік гробів не лякає": журналіст пояснив, що може зупинити Путіна в Україні

Військовий експерт, директор інформаційно-консалтингової компанії " Defense Express" Сергій Згурець звертає увагу, що перекидання "Іскандерів" до кордону України для наступальних дій не має сенсу.

"Іскандери" та ракетні комплекси, що знаходяться на плавзасобах Чорноморського флоту, включаючи "Калібр" (крилаті ракети, – ред.), дійсно здатні наносити удари без необхідності розгортання в бойові порядки. Розуміючи, що потенціал дальності ураження цих комплексів може досягати 2 тисяч кілометрів, дислокація цих систем, умовно кажучи, значення не має", – пояснив він РБК-Україна.

Перехоплення таких крилатих ракет, які летять на малій висоті та з великою швидкістю, дуже складне завдання для ППО, зазначив він. У той же час експерт вказує, що на озброєнні ЗСУ є комплекси необхідні для перехоплення. Мова, насамперед, йде про комплекси "С-300" і "Бук". На думку Згурця, українські військові врахували загрози, які несуть російські ракетні комплекси, і готові оперативно реагувати на них.

***

Зараз навколо України знаходиться така кількість військ противника, якої не було з 2014 року. Наполегливі заклики західних країн до Кремля припинити ескалацію напруги поки що не принесли результату. Українське військове командування називає ситуацію "перевіркою на стійкість" і обіцяє не піддаватися на провокації країни-агресора. Але чим вона закінчиться поки спрогнозувати практично неможливо. Адже будь-яка "демонстрація сили" не може тривати нескінченно довго.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube