Від коронавірусної хвороби вони помирають непомітно. 

На одному з найбільших цвинтарів Львова є сектор, де на дерев'яних хрестах – таблички з написом "невідомий". Йдеться про людей, яких місто намагається заховати від туристів і вперто не хоче бачити. Мова про безхатьків.

У країнах Європи, зокрема у сусідній Польщі, ще торік створили спеціальні пункти перебування для бездомних під час пандемії, а вже у травні 2021-го розпочали вакцинацію.

Натомість в Україні з початком карантину такі люди опинилися у ситуації, коли двері закривали інституції, які опікувались ними, й навіть церкви. 

І це – проблема не тільки самих безхатченків, але й усіх нас.

Про це для ЄвроПравди пише Марія Масюк, інформує UAINFO.org.

Безхатченків – у пріоритетну групу

За два останніх десятиліття у всіх розвинених країнах ситуація з бездомністю стала нагальною проблемою, стверджують в ООН. 

Проте за часів пандемії ця проблема особливо загострилася. А відповідно – вимагає особливих зусиль з її подолання.

Цією логікою керувалися більшість країн ЄС, десь більш вдало, десь – не дуже.

До успішних прикладів можна зарахувати Фінляндію. Від початку пандемії безпритульним там надавали житло. 

Так само успіхи робить Велика Британія, зменшуючи кількість людей, що сплять на вулиці. На час карантину у Франції безпритульних навіть селили у готелі, щоб у разі інфікування ті змогли самоізолюватися та припинити поширювати вірус. 

Близько пів року тому, коли світ отримав вакцину від COVID-19, до пріоритетних груп, які потребують захисту, уряд Данії долучив безхатьків – у країні з 6 мільйонами населення шість з половиною тисяч данців не мають домівок. 

Першу дозу вакцини ще у січні отримали у Ватикані. Перед тим бездомних безкоштовно тестували на наявність вірусу. 

Так само з 6 травня почали вакцинувати безхатченків і в Німеччині. 

Тут у пригоді стає препарат Johnson&Johnson. Для імунізації тих, хто живе на вулиці, він підходить чи не найкраще, оскільки потрібна лише одна доза: немає впевненості, що вакциновані першою дозою прийдуть вдруге або вчасно. 

Читайте також: Киев отказался от критики Пекина в обмен на китайские вакцины – Frankfurter Allgemeine Zeitung

Пункти імунізації створювали переважно у місцях перебування для бездомних. Схожий план дій був і в однієї із країн-сусідок України – Польщі. 

Розглянемо її досвід детальніше. Хоча б тому, що її умови є більш близькими до України, аніж Данії чи Німеччини. 

Право на вибір вакцини

"Кожні два роки Міністерство сім'ї, праці і соціальної політики рахує бездомних. Останній такий перепис був 2019 року. Зафіксували понад 3 тисячі 300 людей. Цьогоріч мають рахувати знову, проте затягнули через коронавірус. Ніхто не збирав інформацію, скільки безхатьків перехворіли на COVID-19 або ж померли від нього. Стосовно кількості вакцинованих теж немає жодної статистики. Натомість з того, що знаємо, то більша частина людей, які живуть у притулках, вже вакцинована. Тут перебуває дві третини від загальної кількості безхатьків", – каже голова польської Федерації з розв'язання проблеми бездомності Якуб Вільчек.

Як цього досягли?

Уповноважений з прав людини у Польщі Адам Боднар звернувся до Міністерства охорони здоров'я з листом, у якому наголошував на окремих пунктах вакцинації для людей, які не мають житла. Він вважає їх однією з найпріоритетніших груп для імунізації, оскільки її представники мають ризики інфікуватися та не мати можливості для самоізоляції та лікування.

Відтак вони несуть небезпеку і для інших людей. Крім того, перебіг хвороби у безхатьків набагато важчий. 

Окремі пункти імунізації Бондар запропонував створити у місцях тимчасового перебування. Оскільки зареєструватися через "гарячу" лінію, SMS або безпосередньо на інших пунктах бездомні не можуть. Перешкодами є спосіб життя та дискримінація від суспільства. Омбудсмен наголосив, що уряд не мав чітких вказівок стосовно вакцинації цієї категорії людей, тому вакцини вони не отримували. Проте зазначимо, що ще торік у травні Міністерство охорони здоров'я видало правила та рекомендації для притулків.

Читайте також: У Євросоюз не пускають щеплених вакциною Covishield, – Reuters

Якуб Вільчек зазначає, що для вакцинування базхатченків застосовували різні вакцини: AstraZeneca, Pfizer, Moderna, проте найкращою для них є Johnson&Johnson, яка потребує лише однієї ін'єкції. Втім, за людьми було залишено право вибору вакцини. 

"Якщо мова про бездомних в притулках, то тут намагаємось заохочувати до імунізації. Розказуємо, що вони отримають переваги. І це таки дає позитивний ефект, зацікавлення. Проте дуже складно комунікувати з тими, хто живе поза притулками, на вулиці. На жаль, не маємо чіткої системи, щоб їх вакцинувати. Працюємо над цим зараз. Кілька польських міст роблять це своїми силами й організовують мобільні пункти. Також вони намагаються заохотити уряд придумати план дій для всієї країни", – пояснює Якуб Вільчек. 

Чи це можливо в Україні?

В Україні немає плану дій щодо бездомних та небезпеки коронавірусної інфекції.

"Поки нічого для безхатьків немає. Вони зможуть вакцинуватися, коли буде загальний етап вакцинації й щеплюватимуть всіх. Можливо, буде окрема вказівка від Міністерства охорони здоров'я, але зараз про це ніхто не говорить", – коментує координатор вакцинації проти COVID-19 у Львівській області Олег Когут. 

Проте чи означає це, що для України зараження безхатченків є меншою проблемою, аніж для сусідньої Польщі?

Одне з місць, де бездомні не просто отримують можливість переночувати, а й заробляти на життя, є спільнота взаємодопомоги "Емаус-Оселя". Заступниця голови осередку, що поблизу Львова, Наталія Саноцька говорить, що Україні вакцинація безхатьків дуже потрібна, бо вони такі самі люди, як і всі, хоч і потрапили в кризову ситуацію.

"Вважаю, що треба говорити не лише про вакцинацію і коронавірусну інфекцію. Йдеться загалом про охорону здоров'я, лікування. Фактично на сьогодні, якщо захворіла безпритульна людина, то їй дуже важко лікуватися, бо зараз є медична реформа і потрібно, щоб сімейний лікар скеровував до спеціалістів. Щоб потрапити на облік до сімейного лікаря, то треба мати паспорт, ідентифікаційний код. А безпритульні цього не мають. Тому вони поза охороною здоров'я. Ми чули, що люди хворіли й приходили до нічного комунального пункту перебування у Львові, але ніхто не рахував їхню кількість", – розповідає Наталія.

На сьогодні в "Емаус-Оселі" вакцинували працівників. Наталія каже, що люди, які перебувають на ресоціалізації у спільноті, безумовно, хотіли б бути захищеними, проте можливості запропонувати їм це немає. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube