"Спорту поза політикою немає. Ти, як спортсмен, репрезентуєш країну з власними атрибутами держави – гімн під час нагородження і прапор над головою. Якщо тобі байдуже, що росіяни вбивають твій народ, то може варто змінити громадянство. Яка різниця? Бо спорт же поза політикою, - про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише Олександр Лємєнов, інформує UAINFO.org.

"Всім коментаторам, що розповідають про диванних "патріотів" і недоспортсменів, скажу – я в 2014 році пішов у військомат ще до проголошення "відділення Криму". І в спорті з 12 років, колись сподіваючись стати професійним спортсменом. Я знаю, чого вартує спорт високих досягнень. Ми буквально "жили в спортзалах". Як і розумію, чого вартує захист Батьківщини на Донбасі. Одна історія - це твій час і сили. Друга - це про життя.

Читайте також: Олимпийский провал. Позор в Токио. Где-то так многие комментировали наш результат на Олимпиаде. Но был ли провал? – Сергей Фурса 

Понад 10 000 загиблих "цивільних" і 3000 військовослужбовців. Так, війна не поза політикою. Бо агресор - Російська Федерація.

Продовжуйте обійматися на публіку з представниками країни-агресора. Як надумаєте, ми організуємо зустріч з матерями загиблих. Колись прочитав фантастичну трагічну фразу в спецпроекті "Дзеркала тижня" - "Мами": "Вже 3013 воїнів, внесених до списку бойових втрат...... Для більшості з них слово «мама» в житті було першим, воно ж — і останнім. Кого ще кликати, коли так боляче?"

Читайте також: СМИ: Вместо тренера украинской гимнастки на Олимпиаду-2020 поехала Ириша Блохина

Але декому, через власну задницю в теплі і дивним чином дружні стосунки зі спортсменами-росіянами, вищезгадані слова не зрозуміти", - завершує Лємєнов.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube