П'ять років тому, 31 серпня 2016-го, Національне агентство з питань запобігання корупції ухвалило рішення про запуск системи електронних декларацій.

Ініціатива була половинчаста. Якщо корупціонер нагріб собі активи, то треба було зупиняти той спосіб, в який він це отримав. А система декларування покликана просто виявляти якісь неспіврозмірності між оцінюваними доходами, активами. Це намагання вже постфактум зловити корупціонера, і то, якщо він добровільно все покаже в електронній декларації. Тому до боротьби з корупцією ця система не має безпосереднього стосунку, пише Ігор Луценко, для Gazeta.ua, інформує UAINFO.org.

В політичному вимірі це був сильний крок. Самі по собі факти декларування чиновниками, депутатами великих статків уже викликали величезну лють серед народу – чесно, не чесно були зароблені, це вже нікого не цікавило. З точки зору хайпу – це було прекрасно. Хайп триває досі. А з точки зору боротьби з корупцією – близько до нуля.

Читайте також: "Слуга народу" Верещук: Ми не можемо навіть зрозуміти, що має на увазі Байден, коли каже, що у нас величезні проблеми з корупцією

Система абсолютно недолуга. Вже не кажу про те, що вона була страшенно незручна. У сотень тисяч нещасних і абсолютно непричетних до корупції державних службовців був величезний стрес із заповненням.

З точки зору програмістів система була сирою, непродуманою. Потім її трошки покращили, почали вичищати баги. Був продукт незадовільного рівня. Можливо, безпеки там і досі немає. Дірявий, недороблений, на якому очевидно вкрали величезну кількість коштів.

Ніхто з лобістів цієї реформи не думав про те, щоб комусь було зручно. А задекларована ціль – боротьба з корупцію, виправдовувала б будь-які страждання мільйона людей. Та байдуже, що по три дні подаватимуть декларацію ті депутати, вони ж такі негідники, всі крадуть, нехай мучаться. А з ними і сотні тисяч держслужбовців.

Читайте також: Foreign Policy: Україна робить ставку на криптовалюту, яка може посилити корупцію

Програмісти кажуть, що інколи простіше побудувати з нуля новий код, аніж намагатися залатати той, що є. Тому можна було б будувати систему з нуля, запросити вітчизняних, досвідчених людей, котрі розуміються на праві, фінансовій звітності. Тих, хто знається на податковій, звичайній бухгалтерії. Але ж про це ніхто і близько не думав. Кадрова політика була бездарною. НАЗК створювали, як орган, щоб робити фас на кого пошлють.

Декларування має бути, але на більш фахових засадах.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube