Президент Росії Владімір Путін збирає війська на кордоні Україною. Важко спрогнозувати реальні плани Путіна, він часто діє непередбачувано. Але його нещодавні агресивні заяви щодо України, включаючи твердження, що «українці та росіяни є однією нацією», викликали напругу у Києві, Брюсселі та Вашингтоні. З 1939 року загроза війни в Європі не була такою потужною, як зараз, пише The Washington Post, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.UA.

Коли минулого разу Путін стягував війська до українського кордону, президент США Джо Байден намагався налагодити «стабільні та передбачувані відносини» з Росією. Байден і його команда закликали до «стабільних відносин» між США і Москвою до і під час зустрічі Байдена з Путіним у Женеві.

У дипломатії важливо формулювати амбітні цілі. Але прагнення до широких цілей без реалістичної стратегії їх досягнення є неефективною дипломатією, особливо коли досягнення результатів передбачає принесення в жертву інших важливих аспектів безпеки.

Замість того, щоб продовжувати ставити нереальну мету «стабільних відносин» із Росією, адміністрація Байдена може приділяти більше часу та ресурсів більш досяжній зовнішньополітичній цілі — тісним відносинам з Україною.

Читайте також: США переконали Європу у підготовці Росією вторгнення в Україну, – Financial Times

Путін явно не хоче стабільних і передбачуваних відносин із США. Очільник Кремля вважає Сполучені Штати найбільшим ворогом Росії. На думку Путіна, адміністрація Байдена прагне послабити Росію і зруйнувати його режим. З режимом Путіна не може бути стабільної, передбачуваної співпраці, а лише постійний конфлікт.

Більше того, Путін уже отримав відчутні вигоди від своєї агресивної політики на початку цього року. Коли навесні він збирав війська на кордоні України, Байден у відповідь попросив про проведення зустрічі в Женеві. А США та Німеччина «знайшли спільну мову» щодо газопроводу «Північний потік-2», що також зіграло на користь Путіна.

Бажання послабити напругу між США та Росією також обернулося неглибокими амбіціями щодо розширення зв’язків Вашингтона з Україною. Не варто дивуватися, що Путін знову проводить ту саму гру. Однак якщо план А зазнає невдачі, доведеться перейти до плану Б. Потрібна нова стратегія США щодо Росії та України.

Відносно Росії Байден повинен використовувати більше «силової дипломатії». Жести співробітництва мають супроводжуватися надійними зобов’язаннями щодо дій у разі невдачі співпраці. Що стосується нинішньої кризи на кордоні України, створеної Путіним, Байден повинен публічно заявити про своє бажання активізувати дипломатію для припинення війни на сході України.

У той же час США і європейські союзники можуть публічно оголосити про серйозні санкції раніше, а не після чергового потенційного російського військового втручання. Нинішній режим санкцій не змінить поведінку Кремля. Нова модель «покарання» повинна бути прийнята для посилення санкцій щороку, якщо Росія продовжуватиме агресивну політику проти України. Такий підхід повертає час проти агресора.

Байдену також потрібна більш комплексна стратегія взаємодії з Україною. Крім того, США та союзники по НАТО можуть поглибити зв’язки з Києвом, включаючи новий розширений пакет військової допомоги для створення більших можливостей захисту критичної інфраструктури.

Читайте також: ЄС дасть Україні зброю, а Росії – санкції: нардепка розповіла про кулуарні розмови в ПАРЄ

США та Європі потрібна широка довгострокова стратегія для консолідації демократії та стимулювання економічного зростання в Україні, включаючи більш креативну політику щодо захисту енергетичної, фінансової та медіа сфер України від російського впливу. З огляду на падіння демократії в усьому світі за останні роки, команда Байдена має подвоїти зусилля, щоб посилити все ще крихку демократію в Україні. Демократичний занепад в Києві зіграє на користь Путіна.

Байден знадобиться нова стратегія стримування Росії. Але підтримка України має бути центральним компонентом цієї широкої стратегії. Більш ефективна політика США щодо Москви починається зі стабільної, міцної та ефективної співпраці з Україною, резюмує видання.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube