Щороку в Україні виробляється 400 тисяч тонн медичних відходів. Чому вони такі небезпечні і як з ними боротися?

Пандемія COVID-19 внесла свої корективи в усі сфери нашого життя, змусила нас більше дбати про своє здоров’я, а також пам’ятати про захист та профілактику коронавірусу. Разом з потребою захисту зросла й кількість медичних відходів, що підвищило навантаження на екологію, пише НВ, інформує UAINFO.org. 

До того ж, пандемія COVID-19 загострила проблему не тільки в Україні, але й у світі. Масштаби виробництва збільшилися, а з ними й кількість сміття. Несанкціоновані звалища з’являються не лише через недотримання норм медичними установами. Навіть ваша домашня аптечка може стати джерелом отрути для людей та довкілля.

В чому небезпека?

Медичні відходи містять сліди біологічного матеріалу або фармацевтичних речовин, які можуть ставати джерелом поширення вірусів та інфекцій, таких як туберкульоз, гепатит В та С, а сьогодні ще й COVID-19.

Відходи потрапляють в атмосферу, ґрунт, повітря, що значно впливає на здоров’я населення і призводить до появи серцево-судинних й онкологічних захворювань, алергії, гормональної дисфункції, змін імунної й ендокринної систем, скорочення тривалості життя і народження дітей з різними вродженими патологіями. Медичні відходи вбивають і тварин, які плутають їх з їжею.

За період пандемії виробництво одноразових масок зросло у 10 разів. Щомісяця людство використовує 129 мільярдів масок та 65 мільярдів рукавичок.

Слід зауважити, що захисна частина одноразових масок зроблена не з тканини, а поліпропілену, тобто пластику. Термін розкладання якого складає близько 200 років! Коли пластик перебуває довго у воді, то на ньому починають розмножуватися водорості й бактерії, і усе це сміття сприймається морськими тваринами як їжа. Так само й звичайні медикаменти можуть стати поживою для тварин.

Читайте також: Потреба нової архітектури: або ми домовимося, або процеси деградації стануть незворотними

Опитування 2018 року, проведене в чотирьох місцях клініки Мейо в Сполучених Штатах, показало, що одноразовий пластик становить щонайменше 20% медичних відходів, які утворюються в лікарнях США. Згідно з даними опитування, 57% респондентів не знали, які предмети в операційних можна переробити, 39% сказали, що вони іноді або ніколи не переробляються, а 48% мали «брак знань» про переробку. З того часу США досягла значного прогресу в цьому питанні, проте Україна досі лише освоює його й це потрібно змінювати.

Розподіл медичних відходів залежить від ступеня їх загрози, тому виділяють наступні категорії.

Категорія А — епідемічно безпечні медичні відходи

Це відходи, що не мали контакту з біологічними рідинами пацієнтів та інфекційними хворими, а також меблі, інвентар, медичне та лабораторне обладнання, яке не містить токсичних елементів.

Заведено збирати в одноразові пакети білого кольору або в багаторазові ємності. За Наказом МОЗ «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами» дозволено захороняти відходи лише з цієї категорії.

Категорія В — епідемічно небезпечні

Такі відходи з’являються під час операцій, пологів, лікування хворих в реанімації та інших процедурних кабінетах. Сюди потрапили небезпечні речовини, які є інфікованими:

Одноразові маски, перчатки, медичний одяг, відповідні матеріали з лікарень належать до групи В і потребують обов’язкового знераження, проте десятки тисяч тонн такого сміття дуже часто опиняються просто неба на несанкціонованих звалищах. Такі звалища з епідемічно-небезпечними медичними відходами у лютому 2021 року правоохоронці виявили на території Київської та Миколаївської областей, в червні - у Сумах, а в листопаді - на Львівщині. І така проблема є актуальною й в інших містах України.

— Усе, що знаходилося в контакті з пацієнтами, що страждають на інфекційні захворювання (це може бути забруднений перев’язувальний матеріал (вата, бинти, серветки, гіпсові пов’язки і т. п.)

— Залишки, які контактували з біорідинами та кров’ю.

— Лабораторне сміття.

— Браковані вакцини, ті що було використано, та термін придатності яких закінчився.

Такі відходи варто збирати в одноразову жовту тару. Якщо вони в рідкій або твердій фазі, то у вологостійкі одноразові контейнери, що не проколюються та мають щільну кришку, щоб уникнути мимовільного відкриття контейнера. Обов’язкова умова для медичних відходів цієї категорії перед утилізацією — знезараження, після якого можна спалювати або захоронювати їх.

Категорія С — токсикологічно небезпечні

Відходи, що можуть становити загрозу хімічного характеру, а саме:

— Прострочені ліки;

— Прострочені засоби дезінфекції;

— Залишки препаратів;

— Хімічні препарати;

— Предмети з вмістом ртуті, той же ртутний термометр.

Перед утилізацією, в обов’язковому порядку, все має бути продезінфіковано фізичними способами. Збір проводиться в м’яку або тверду одноразову тару (мішки, пакети, контейнери) червоного кольору. У рідкому стані чи у герметичні вологостійкі контейнери, які не проколюються, до слова вони також мають бути червоного кольору.

Пакети з медичними відходами цієї категорії заповнюються на три чверті та зав’язуються так, щоб не було можливості висипання, а контейнери закриваються герметично кришками.

Категорія D — радіологічно небезпечні

Відповідає за радіоактивне сміття, сюди потрапляють усі відходи, які мають радіаційним випромінюванням. З’являються в діагностичних центрах, кабінетах УЗД, МРТ або рентген-кабінетах.

Збирають такі відходи в герметичні ємності будь-якого кольору, крім перерахованих, червоного та жовтого. Зберігати, збирати їх, передавати на утилізацію без дезактивації на місці їх утворення заборонено.

Фейкова утилізація

Значна частина медичних відходів сьогодні вивозиться на неконтрольовані звалища. Особливо це поширено на приміських територіях, де спостерігається гірший розвиток інфраструктури.

«Причинами неналежного поводження з медичними відходами є відсутність ефективного контролю з боку держави, спеціального обліку, значні фінансові витрати під час утилізації, низька потужність переробних підприємств. Окрім того, 21% населення взагалі не охоплено послугами з вивезення побутових відходів. А це значить, що понад 9 млн громадян не мають можливості утилізувати своє сміття в тому числі медичне», — коментує Президентка Міжнародного молодіжного руху «School Recycling World» Юлія Мархель.

Читайте також: Людство відходить від зацикленості на багатстві, споживацтві й матеріальному

Одночасно може відбуватися й незаконне вилучення відходів. Зокрема, минулого року Держекоінспекція повідомила про зникнення 40 тонн медичного сміття. Такі випадки фіксують по всьому світу, особливо в країнах, що розвиваються.

Однією з причин є вилучення заради отримання прибутку. Неодноразово були зафіксовані випадки повторного продажу масок після їх знезараження чи прасування. Прикладом може слугувати зовсім нещодавній імпорт брудних рукавичок та масок для перепродажу з Таїланду в США.

Насправді медичні відходи можуть стати ефективним джерелом отримання прибутку. Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) оцінює торгівлю пластмасами (більшість медичних відходів — це одноразовий пластик) в 1 трильйон доларів на рік, або 5% від загальної торгівлі товарами. Це на 40% вище, ніж попередні оцінки, і стосується всіх країн.

А нещодавно цей орган Генеральної асамблеї ООН наголосив на можливостях «замінити» проблемні пластикові вироби натуральними та екологічно чистими матеріалами, що могло б допомогти підвищити виробничий потенціал у країнах, що розвиваються.

На думку експертів, обсяг ринку переробки та утилізації небезпечних відходів в Україні становить близько 10 мільярдів гривень.

Як уникнути екологічного лиха, пов’язаного з медичними відходами?

Запобігти загостренню ситуації з появою несанкціонованих звалищ можливо простими звичками.

«Під час пандемії замініть одноразові маски на багаторазові. Намагайтеся уникати непотрібних покупок. За можливості, обирайте екологічні трав’яні аналоги для косметичних процедур. Засоби гігієни утилізуйте окремо. Слідкуйте за своєю аптечкою, прострочені медичні засоби відносьте до пункту приймання у своєму місті», — коментує Юлія Мархель.

Читайте також: Зволікати не можна, час ставати путцфіммелями

Після використання медичних засобів дотримуйтеся такого порядку дій: за можливості, продезінфікуйте відходи, використовуйте міцні поліетиленові пакети та щільно зав’язуйте.

Потримайте пакунок 72 години, а потім віднесіть до пункту приймання.

Шприци й інші гострі предмети упаковуйте у тверді ємності.

Пункти приймання можна знайти на сайті Національної мапи пунктів приймання вторинної сировини www.recyclingpoints.org.

На порталі є мапа, яка підкаже, де знайти потрібний пункт у вашому регіоні. Окрім того, на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів існує спеціальний Ліцензійний реєстр (поводження з небезпечними відходами), де вказані підприємства, які здійснюють знешкодження та утилізацію небезпечних відходів, зокрема й медичних.

За словами ексміністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамовського, якщо ви помітили неконтрольоване звалище відходів, варто зафіксувати його на мобільний пристрій, установити геолокацію звалища та зателефонувати до Державної екологічної інспекції України за номерами: +38 (044) 521−20−38, 38 (044) 521−20−40 або надіслати інформацію на e-mail [email protected].

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube