Фото – Генеральний штаб ЗСУ 

До літа очікується перший бунт серед тих, кого Путін наївно вважав опорою свого політичного режиму

Сьогодні ми говоримо лише про війну. Точніше, про перемогу України у цій несправедливій та жорстокій війні. Перемогу, яку ми наближаємо щодня. І так, ця перемога буде не легкою, але вона буде! Чому? Тому є низка причин, пише письменник, політичний аналітик, кандидат політичних наук Сергій Постоловський для НВ, інформує UAINFO.org.

На третьому тижні протистояння українського народу окупантам можна говорити про те, що Росія вже ніколи не переможе Україну. Для того, щоб Путіну перемогти, йому потрібно просто стерти з землі всю нашу країну і наш народ. Щоправда, у такому разі вся його брехня про те, як він нібито звільняє український народ, втратить будь-який сенс. А Путіну важливо, щоб залишалися ті, хто віритиме в його агресивне марення.  

Але окрім ідеології війни та перемоги є ще й фактори об'єктивної реальності, які вказують на те, що переможцем вийде саме Україна.

Фактор перший — російська корупція

Багато в чому саме завдяки корупції Росія має ту армію, яку й послала до України. А це обірвані, невмотивовані, залякані солдати-строковики. Весь міф про новинки військової техніки розбився об сталеве протистояння українських військових. Немає ані новинок, ані інновацій, бо все вкрадено Шойгу та його хваленими генералами, яких, до речі, також успішно знищують ЗСУ на нашій землі. Як би не лякала Росія своєю ядерною зброєю, вона її не використовуватиме. Бо крім Путіна і Шойгу є в московії ще генерали, які розуміють, що у разі використання РФ ядерної зброї США за хвилини можуть знищити і Москву, і алтайський бункер разом з її боягузливим мешканцем.

Україна абсолютно компетентна та боєздатна у наземних операціях. Питання залишається лише у прикритті нашої землі з неба. І світ має сьогодні зрозуміти, що це не просто бажання України. Закрити небо над нашою країною сьогодні — забезпечити захист для Європи завтра. Рішення виключно за Заходом.

Фактор другий — вантаж-200

До Росії пішли труни. Їх багато, а буде ще більше. Це хороший сигнал і для «нейтральних» росіян, і для тих солдатів ВС РФ, яких божевільний правитель жене на забій до України. Чим більше гробів, тим менше бажання у простих солдатів Росії йти на вірну смерть в Україні. А ще є фактор «зниклих безвісти». Це ті солдати, яких їхня країна спалює в пересувних крематоріях. Росіяни повинні усвідомити, що для Кремля вони абсолютно нічого не означають. Кремль піде по трупах російських громадян, аби задовольнити хворі фантазії свого правителя. Що ж, «баби ще народять». Тільки, мабуть, вже від китайців, бо російський мужик ризикує весь закінчиться на полях України.

Чинник третій — країна злодіїв, але не творців

Санкції проти Росії показали надзвичайно яскраву характеристику країни-окупанта. Виявилося, що РФ це країна виключно злодіїв, але не творців. Все в Росії розкрадено, багато деталей для автопрому та військовопрому — це іноземні розробки, тракторні або машинобудівні заводи існують тільки на папері. Сама ж Росія не здатна створити нічого такого, чим можна зацікавити весь світ. Це стосується як їжі та одягу, так і інновацій, технологій та інших продуктів, якими можна здивувати весь світ. Тому чим довше триває війна, тим сильнішим буде ефект санкцій. А для країни, яка, крім балалайки, нічого вигадати не може, але при цьому має амбіції наддержави, це дуже болісно.

Чинник четвертий — до хорошого звикаєш швидко

Цей фактор стосується так званої російської еліти. Адже всі вони звикли жити добре. Зрозуміло, що за рахунок корупції та близькості до Кремля. І всі вони підтримали анексію Криму, і думали, що так само швидко буде і з рештою України. Але ось тут і вийшла заковика. Україна не впала за 3-4 дні. Чи не впала і за 10 днів. Ба більше, Україна продовжує вибивати ворога зі своєї території. А тим часом персональні санкції працюють. Олігархи в шоці, мільйонери та топ-менеджери нажахані, діти політиків та чиновників змушені міняти Париж та Лондон на Москву та Єреван, щодня олігархи втрачають цілі статки. І все це продовжуватиметься і лише посилюватиметься. Тому до літа очікується перший бунт серед тих, кого Путін наївно вважав опорою свого політичного режиму.

Сукупність цих факторів, безперечно, сприятиме наближенню перемоги України у цій війні. Що буде після війни з Росією, питання цікаве, бо, з великою ймовірністю, там відбудуться масштабні політичні та територіальні трансформації. Китай та Японія не проґавлять можливості відновити історичну справедливість. Побажаємо їм лише удачі в цій благородній справі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube