Тисячі біженців, що в Європі купили квиток до Ізраїлю, тепер не можуть скористатися своїм правом сісти в літак, адже авіакомпанії вимагають від них дозвіл ізраїльського МВС

В ефірі 9-го телеканалу (Ізраїль) я запитав депутата від партії Наш Дім Ізраїль, Алекса Кушніра: яку проблему ви вирішуєте, коли вимагаєте заставу у 10 тис шекелей (близько $3,3 тис) для прийому біженця? Поясню цю бухгалтерію вам. До 13 березня в Ізраїлі існувала норма: якщо ти хочеш запросити до себе когось sз близьких sз палаючої України, то мусиш внести заставу у 10 тис шекелей, пише Олександр Пасховер для НВ, інформує UAINFO.org.

Ця норма нікого ні від чого не захищала, і єдине її призначення — штучно обмежити потоки біженців з України до Ізраїлю. Звісно депутат відповів мені не з такою прямотою, як я вам. До речі, він родом з Кривого Рогу. Кушнір надав мені в прямому ефірі майстер-клас у стилі Михайла Жванецького: «Ви ставите мене в тупик своїми питаннями. А я поставлю вас в тупик своїми відповідями». Себто ухилився від відповіді. Її нема.

На щастя, ізраїльському суспільству вдалось дотиснути Кнесет, і скасувати цю несправедливу норму, а саме, застава за біженця у 10 тис шекелей. Але бюрократія вміє захищатись.

Відтепер в МВС обмежили квоту прийому українців абсолютно невмотивованої кількістю до 25 тис осіб. У якийсь невідомий спосіб підрахували, що 20 тисяч вже в'їхали до країни ще у лютому, тобто на початку розбійницького нападу Росії на Україну. 13 березня була оприлюднена цифра, що залишилося 5 тис «вакансій». Але вочевидь тепер нема і того.

До того ж, МВС встановив нову жорстку норму для в'їзду українців до Ізраїлю. Якщо ви приїжджаєте на запрошення ізраїльтянина, то мусите заздалегідь подати електрону заяву до МВС, підписати там декларацію та чекати відповіді. Подібну процедуру проходить і той хто запрошує. Окрім того, слід заповнити анкету і на веб-сайті міністерства охорони здоров’я. Час очікування — безмежний. Критерій — розмитий. Люди очікують на відповідь або на відмову кілька діб.

Тисячі біженців, що в Європі купили квиток до Ізраїлю, тепер не можуть скористатися своїм правом сісти в літак, адже авіакомпанії вимагають від них дозвіл ізраїльського МВС.

У мене зараз в руках копія листа до авіакомпаній від голови прикордонної служби аеропорту Бен Гуріон, Амнона Шмуелі. Цитую дослівно один з пунктів: «Власники українських паспортів будуть допущені до посадки на рейс до Ізраїлю при: <…> наявність діючої візи».

Еге-гей, Єрусалим, ти не забув? Між Ізраїлем та Україною вже 13 років діє безвізовий режим. Жоден поліцейський не може того скасувати своїм листом до будь якої канцелярії, навіть небесної. Ізраїлю, мені здається, ти щось переплутав. Київ просив у тебе Залізний купол, а не Залізну завісу. Це вкрай недружній крок.

Тепер ще один зовсім не дружній крок. В разі, якщо ти, любий українцю, вже приїхав до Ізраїлю як турист, прагнучи за власний кошт пересидіти тут гарячу фазу війни, це ще нічого приємного для тебе не означає.

Туристів з України почали масово завертати прямо на кордоні.

Впускати в країну, або ні, то все залежить від ласки прикордонника. А його ласку тепер важко виблагати. Важко переконати, що ти звичайний візитер, а не потенційний нелегал, що замислив зависнути в Ізраїлі назавжди, а може ще й на довше.

Автором такого недружнього, м’яко кажучи, кроку місцеві ЗМІ називають міністра внутрішніх справ Аелет Шакед, представницю правлячої партії Яміна. Це очевидна ознака на урядову антиукраїнську позицію, принаймні частини Кабінету міністрів.

Жодне міністерство, ба навіть політичні партії, фракції Кнессету, поки що не вийшли з альтернативною пропозицією до уряду. Не обурилися. Це не означає, що вони там однодумці. Скоріш це означає, що коаліціанти просто бояться поворухнутися.

Ізраїльський уряд — це тендітний картонний будиночок. Він тримається на слабкій коаліційній угоді парламентських фракцій з перевагою в один голос. Будь які розбіжності загрожують її швидким розвалом.

Після затяжної політичної кризи, та серії парламентських перевиборів, — чотири рази за два роки, коаліціанти щосили намагаються зберегти, утримати свою хитку конструкцію у будь який, навіть у такий нестерильний спосіб. Я не виправдовую колективну зраду, я пояснюю своє розуміння її дикої природи.

Я звертаюся тут до ізраїльтян, що не зрозуміли, в які нестерильні паралелі їх заводять політичні лідери і на які іміджеві ризики вони наражають країну.

Всі в Ізраїлі пам’ятають, що таке Біла книжка (1939 рік). Для тих хто тільки вчора народився, нагадаю. Це звіт міністра колонії Великобританії Малькольма Макдональда британському парламенту на вимогу арабського населення Палестини заборонити, обмежити єврейську імміграцію. Після чого Британія запровадила обмеження на переселення євреїв до Святої Землі на рівні 75 тис осіб. Причому заїжджати можна було лише дрібними партіями. І це — в самий розпал Холокосту.

Чимало кораблів з біженцями з Європи, що прагнули доставити бідолашних до Святої Землі так і не змогли причалити до рятівного берега. Значною мірою, через штучні обмеження для біженців. Через що у пожежі європейської Катастрофи загинули мільйони євреїв. Ізраїль, чому тобі слід про це зараз нагадувати?

Дехто мені тут каже, що Ізраїль — не гумовий. Ізраїль маленький. Він не здатен, неспроможний приймати біженців з палаючої країни. Це не зовсім так. Чи навіть зовсім не так. Населення Ізраїлю еквівалентне населенню Чехії — до 10 млн осіб. ВВП Ізраїлю майже вдвічі вищий, ніж ВВП Чехії. Це просто різні економічні ліги на користь Ізраїлю.

Втім, Чехія сьогодні прихистила вже 161 тис українських біженців. Вряд чи до Ізраїлю доїде третина від такої кількості. Це дуже далеко, та надто дорого.

Насамкінець. Українці, не обурюйтесь таким недоумкуватим рішенням ізраїльського уряду. То не є позиція Ізраїлю. Я це бачу на власні очі. Тисячі, десятки тисяч ізраїльтян долучилися до усіх форм допомоги Україні. Адвокати, медики, перевізники тощо. Зокрема, мої друзі створили суспільний рух Unite for Ukraine, в якому об'єднали тисячі однодумців, які зараз збирають тонни гуманітарної допомоги, здебільшого медичного характеру, що прямує до України. Вони проводять вуличні акції, працюють з біженцями, щоб зробити наш біль меншим, а нашу вдячність — безмежною. І ось за це я дійсно їм безмежно вдячний.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube