Відомий німецький письменник Еріх Марія Ремарк сказав колись фразу, яка до сих пір не втратила свого глибокого сенсу.

Ось вона - «У темні часи добре видно світлих людей» (Ремарк)

Сьогодні, як ніколи, вона актуальна та дуже важлива для всіх нас, українців! Для всіх тих, хто зіткнувся з рашистською агресією, мета якої знищити вільну та незалежну Україну!

І дивлячись на всі злодіяння, які творить армія російськоі федераціі на чолі із злочинцем путіним на українській землі, дивлячись на те, як український народе протистоїть цій орківській навалі, на думку спадає тільки одне: українці - це нація світла і добра!

Про це пише на Facebook главред UAINFO Сергій Палєха.

Наша нація наразі бореться зі злом та тьмою, в яких «руській мір» хоче, щоб потонула наша ненька!

Але це нереальний сценарій, бо ми - українці!

Ми ті, хто в переважній більшості своїй не хоче і не буде підкорятися дьявольським законам!

Ми - воїни світла, воїни добра!

І про деяких з тих, хто зараз є поміж нас, про тих, хто віддає всі свої сили та свої серця, працюючи на волонтерському фронті, я хотів поділитися сьогодні.

Тож, декілька невеличких історій про тих, хто чітко розуміє, що (як каже Святе Письмо) віддавати - це блаженніше, ніж брати!

Про тих, для кого волонтерство - це прояв Божої любові до ближнього, це готовність до самопожертви, не глядячи на обставини та, врешті решт, - це поклик серця!

До мене з різних куточків Украіни та із-за кордону злітаються звістки про моїх братів та сестер, якими я пишаюся та знаю, що вони - справжні діти Божі.

Залишу деякі з них тут мовою оригіналу.

Назар и Саша (Олександр Ковтун та Назарджан Абд)

С первых дней войны организовали центры гуманитарной помощи. Все свои ресурсы и таланты братья направили, чтобы приблизить нашу победу! Друзья, благодаря нашим братьям-героям, сотни (если не тысячи) воинов ВСУ получили необходимое обмундирование и оборудование. Тысячи людей были обеспечены продовольствием и одеждой. Это уже история и это история наших героев!

Валик (Валентин Лобунец)

С первых дней войны этот невероятный человек развозит на своем стареньком бусике гуманитарку, лекарства и просто еду всем нуждающимся. Многие из вас лично обращались к нему за помощью, зная, что он не откажет и все сделает в лучшем виде.

Очень горжусь моим другом. Он - это наша история (современной Украины)!

Олег Скоп

С первых дней войны организовал жизнедеятельность и охрану бомбоубежища.

Александр Винокуров

За 10 дней войны закупил и развез по Ирпеню, Буче и Ворзелю продуктов и медикаментов на сумму около 200000гр. Много финансов скидывали на карту разные люди, кто узнавал чем он занимается. В это время одна его машина сгорела. На другой 2 раза Саша попадал под обстрел. Получилось вывезти более 1000 человек. В основном колоннами по 10 и более автомобилей. Также давал советы тем, кто обращался с вопросами, как возможно выехать из районов боевых действий.

Считает, что сейчас рано расслабляться, война продолжается и в любой момент может вернуться в наши города.

С Богом всё преодолеем!

Танюшка Левицька (Таня Левицкая)

У ці складні для усіх нас часи чимало героїв.

Хтось робить великі справи, хтось маленькі, але не менш значущі!

Хочу розповісти про свою подружку, однокласницю, сестричку - Танюшку Левицьку.

Якщо у механізмі не вистачає однієї деталі, він працювати не буде.

Так от, Танюшка, не просто стала частиною великого волонтерського механізму, а його опорною точкою.

Вже більше місяця, вона без вихідних працює на волонтерському складі комірником. Приймає гуманітарні вантажі, сортує, систематизує, формує партії товарів та речей для відправки.

Пишаюся її скромністю працьовитістю, добротою.

Нехай Господь благословить і примножить сили усім тим, хто служить, допомогає і наближує нашу Перемогу.

Сергій Шиян (Сергей Шиян)

Це людина, в якоі величезне серце!

Його готовність до самопожертви та бажання служити і допомагати іншим просто вражає!

Маючи дуже серйозні проблеми із власним здоров‘ям, він з перших днів війни зміг разом з братами та сестрами своєї християнської общини організувати один з волонтерських рухів на лівому березі Києва.

Наташа и Юра Процевич

Хочу написать, также о Юре и Наташе Процевич. Они уехали в самом начале войны за границу и стали очень активно помогать братьям и сестрам в решении вопросов, связанных с эвакуацией. Поиск жилья, организация временного поселения по прибытию, много советов в решении многочисленных вопросов в чужой стране!

Це тільки маленька частина історій про великих украінців, які готові робити все для нашоі спільноі перемоги!!!

Про наших хлопців та дівчат, для яких любити ближнього свого - це (як каже Біблія) бути готовим віддати власне життя!

Далі буде...

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube