Арешт російських активів по всьому світі оживив українських чиновників, які передбачають можливість отримати у своє розпорядження величезні ресурси на післявоєнне відновлення країни.

Про це у Facebook пише голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права" Андрій Сенченко, інформує UAINFO.org.

В умовах, коли країна-агресор поставила за мету знищити український народ, українську економіку та українську державу, постраждали всі – і держава, і бізнес, і громадяни. Але ж можливості захистити свої права у всіх різні.

Наразі публікується багато порад, як громадянину підрахувати суму матеріальних збитків, завданих російською збройною агресією. Органи влади розробляють і приймають відповідні нормативні акти. Але згодом їхнє виконання все одно буде покладено на місцевих чиновників, на справедливість і некорумпованість яких сподіватися навряд чи варто.

Але є й інший шлях. Верховний Суд 14 квітня 2022 року розглянув касаційну скаргу Надії Реготун – вдови загиблого головного сержанта взводу снайперів 15-го окремого гірничо-штурмового батальйону 128 ОДШБр старшого прапорщика Олега Реготуна, – підготовлену юридичною командою “Сили права”.

Читайте також: Лукашенко підтвердив плани разом з Путіним відродити СРСР 

Постановою Верховного Суду від 14.04.2022р. у справі №308/9708/19 (провадження №61-18782св21; https://supreme.court.gov.ua/sup.../pres-centr/news/1270169/) визначено таке:

1. У категорії спорів про відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі, її майну, здоров’ю, життю внаслідок збройної агресії Російської Федерації, іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ.

Після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено Російську Федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок збройної агресії Російської Федерації, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

2. У зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022 р. Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні у зв’язку із припиненням його роботи на території України.

Отже, направляти до посольства цієї країни запит на згоду про участь у справі і зупиняти провадження у справі до отримання відповіді від Російської Федерації або повідомлення про вручення такого запиту не потрібно.

Це означає, що достатньо розміщення на сайті суду офіційного повідомлення про час і місце розгляду позову громадянина України до російської федерації, як держави-агресора.

Постанова Верховного Суду стала важливою віхою на семирічному шляху, який розпочався з розробки командою правозахисного руху “Сила права” стратегії наступу на юридичному фронті. З першого рішення Херсонського суду, який у 2015 році встановив юридичний факт вимушеного переселення кримської журналістки Ганни Андрієвської з окупованого Криму. З рішення судді Голосіївського суду Києва Миколи Шкірая, який у 2016-му за заявою вимушеної переселенки з Луганська Ірини Веригіної заарештував російські фінансові активи на суму понад 3 мільярди доларів США.

На цьому складному шляху було багато перешкод: суди, до яких по п'ять-шість разів доводилося повертатися з апеляції, аби зрештою отримати справедливе рішення; судді у ватниках під мантіями, які роками тягнули розгляд заяв постраждалих від російської агресії; чиновники і прокурори, які у 2017-му подавали апеляції проти родин загиблих і вимушених переселенців на користь російської федерації.

Лише у 2018-му нам вдалося «пробити глуху стіну» і домогтися законодавчого рішення, що звільняє постраждалих від сплати судового збору.

Заради справедливості треба сказати і про багатьох суддів місцевих, апеляційних судів, Верховного Суду, які не мліли, не тягли час в очікуванні розвитку подій на фронті, не чекали на прихід «своїх», а чесно називали все своїми іменами. Саме судова гілка влади першою визнала території ОРДЛО окупованими, а понесені жертви – результатом російської збройної агресії.

Читайте також: Путін готує "референдум" на Донбасі, але відтягує через провали на фронті – росЗМІ 

Фундаментом Постанови Верховного Суду стали тисячі рішень українських судів про встановлення юридичного факту загибелі захисників країни і заподіяння шкоди здоров'ю та особистому майну громадян України, а також сотні рішень про стягнення з росії шкоди, заподіяної збройною агресією та окупацією. Всі ці рішення винесено за заявами постраждалих, підготовленими юридичною командою “Сили права”.

Наша велика команда пройшла цей шлях разом із вдовою підполковника Ярослава Костишина Світланою та його доньками-близнючками Русланою та Олександрою, з пораненим захисником країни Володимиром Сторожуком, з родиною загиблого замкомандира сумської Альфи Героя України полковника Олександра Анищенка та тисячами громадян, які постраждали від російської агресії та окупації, – родинами загиблих, військовими і цивільними, які отримали поранення та каліцтва, вимушеними переселенцями.

Розпочинається наступний етап спільної боротьби за торжество Сили права над правом сили. Спираючись на довгоочікувану Постанову Верховного Суду, наша команда розробляє новий типовий позов постраждалого громадянина України до російської федерації, як держави-агресора, і докладні роз'яснення щодо його наповнення.

Подання до українських судів індивідуальних позовів до росії дозволить, по-перше, судовим рішенням закріпити суму моральної та матеріальної шкоди, заподіяної громадянину збройною агресією росії проти нашої країни, і, по-друге, допоможе нашій державі обґрунтувати та вимагати необхідну суму компенсацій за рахунок заарештованих активів держави-агресора.

Усі матеріали, необхідні для підготовки позовів, до середини травня будуть доступні на сайті “Сили права” (www.sila-prava.org) 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube