На основних напрямках ситуація контрольована і стабільна

Відступ російських військ від Харкова — це результат контрнаступу ЗСУ на окремому напрямку. Використовуючи слабкість противника ми частково звільнили нашу територію і майже вийшли на державний кордон України. Це цілком заслуга ЗСУ, така собі, я б сказав, проба пера — яким може бути контрнаступ — і власні можливості перевірили, і ситуацію на фронті на напрямку вирівняли на нашу користь. Батальйонно-тактичні групи з Харківського напрямку росіяни частково вивели на відновлення боєздатності, бо ми їх досить сильно покришили, частково перекинули на Луганський напрямок. Потім, наостанок, коли ми вже стали наближатися до кордону, вони були змушені частину сил повернути назад, аби зупинити наш наступ. Ось така там ситуація. Поки що вони намагаються закріпитися на тих рубежах, сидять в обороні, але вперед навіть і не думають просуватися, пише полковник запасу ЗСУ, військовий експерт Олег Жданов для НВ, інформує UAINFO.org.

На основних напрямках ситуація контрольована, стабільна — це Криворізький, Запорізький, Південно-бузький, за винятком Донецького і Луганського. Там РФ продовжує наступальні дії, намагаючись виконати політичне завдання Путіна — вийти на адмінкордон Донецької та Луганської областей. На сьогодні, навіть у Донецькій області менше атакують наші позиції, аніж у Луганській. Лишилося 10% області під нашим контролем, тому там вони намагають дотиснути остаточно наші війська, щоб вийти на її кордон.

Читайте також: Машовец: На направлениях "главного удара" российских оккупантов происходят весьма забавные вещи

Питання відкриття другого фронту на сьогоднішній день не стоїть. Таку вірогідність ми відкидати не можемо. але вона доволі низька.

І навіть ті навчання білоруські, що їх почав проводити самопроголошений президент, ми вже зрозуміли, не несуть нам прямої або суттєвої загрози. Бо перекидання механізованих і мотострілецьких десантних підрозділів на кордон не відбувається. Тобто ударне угруповання Білорусь на кордоні з Україною не формує. А він продовжує проводити демонстраційні дії для Путіна, показуючи цим самим, що білоруські війська зайняті прикриванням як він сказав «спини» російським військам. Щоб ніхто там по них ззаду не вдарив. Тому Лукашенко і ганяє свою армію по просторах Білорусі з півночі на південь, потім на захід і так далі. Показує інтенсивність захисту або від НАТО, або від України.

Що стосується Придністров'я, то там силові структури так званої ПМР переведені на звичайний режим роботи. Тобто ситуація трохи поліпшилася — вони заспокоюються. А російський контингент досі залишається в повній бойовій готовності. Але його боєздатність не несе нам великої загрози. А для них немає можливості підсилити цю групу, і тому вони потроху заспокоюються.

Читайте також: Взяттям Маріуполя війна не закінчиться. Україні треба згуртуватися в сім'ю — бойовий інструктор "Азова" 

Обстріл інфраструктури Одеської області (четвертий раз намагалися зруйнувати міст через Дністровський лиман) — це більше спроба відрізання цього регіону і спроба припинити залізничне сполучення, яке йде до Румунії. Бо висаджувати десант на сьогоднішній день — вони не мають можливості підійти до узбережжя, у нас є протикорабельні комплекси вже і діють доволі успішно. А ось порушити сполучення з Румунією, щоб ми не могли вивозити те ж саме зерно через румунські порти, вони намагаються.

Давайте згадаємо ще про Маріуполь. Там ситуація продовжує залишатися критичною, а подекуди катастрофічною. Вчора був факт застосування запалювальних боєприпасів, що належать то типу негуманної зброї, для створення осередків пожежі. Це вже схоже на те, що росіяни викурюють наших захисників із підземель Азовсталі. Росія застосовує будь-які методи, щоб перемогти. Критичність ситуації обумовлюється тим, що Путін категорично відмовляється взагалі вести розмову щодо евакуації хоча б наших поранених. А про військовослужбовців взагалі не хоче вести мови. Нині виходу із ситуації немає. Треба знайти такий важіль, що вплине особисто на Путіна.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube