Цьогорічний Міжнародний день захисту дітей — зі страшними цифрами. Від початку повномасштабного вторгнення близько 250 дітей загинули, понад 420 зазнали поранень

Про це у своєму блозі на НВ пише журналістка Тетяна Висоцька, інформує UAINFO.org.

«Тільки не відключайся, рухай, рухай ручкою» — на відео з Бахмута на Донеччині кажуть рятувальники пораненому 9-річному хлопчику, якого витягли з-під завалів багатоповерхівки після обстрілу.

Ненароджені і загиблі немовлята в Маріупольському пологовому будинку.

Посічене скалками обличчя матері, яка дивом закрила собою кількамісячне дитя.

4-річну дівчинку Алісу під час евакуації з Маріуполя — як додаткове знущання, в день Матері, — розлучили з її мамою. І дитина приїхала до Запоріжжя сама. Маму окупанти відправили до фільтраційного табору.

В якусь мить ці чи не щоденні трагедії психіка просто відмовляється сприймати. Бо це не лише воєнні злочини чи проти людяності — війна від початку не має нічого спільного з людяністю. Це найгірше, що людська цивілізація 21-го сторіччя могла запропонувати своїм дітям, народжуючи їх на світ.

Читайте також: "Нам є кого захищати": українські воїни показали зворушливий ролик із дітьми. ВІДЕО 

Цьогорічний Міжнародний день захисту дітей — зі страшними цифрами. Від початку повномасштабного вторгнення близько 250 дітей загинули, понад 420 зазнали поранень і ушкоджень. І це попередні дані, бо ніхто не знає точних втрат на тимчасово окупованих територіях.

Ще одна особисто для мене разюча цифра — близько 200 тисяч українських дітей вивезено до Росії.

Але найстрашніше те, що всіх наших 7,5 млн дітей так чи інакше тепер торкнулася війна. Від лютого всі вони назавжди — діти війни.

Можна намагатися «триматися», не втрачати оптимізму та надії, але так чи інакше воєнні та поствоєнні травми отримали всі українці, найприкріше за найменших, хто має з цими травмами стати нашим майбутнім.

Зараз чимало ресурсів та медіа рясніють психологічними порадами, як подолати тривогу, панічні атаки чи депресивні стани. В рази збільшилася кількість звернень до психологів. Але це зараз швидше така собі невідкладна допомога, глибину ураження суспільства ми зможемо осягнути лише потім, після перемоги.

Як сказала мені в інтерв'ю до Дня захисту дітей для всеукраїнського марафону «Єдині новини» радниця — уповноважена президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, групи психологів зараз проходять різноманітні тренінги, аби масштабно і ефективно допомагати дітям у війні.

Також через чат-бот «Дитина не сама», який запустили три місяці тому, надійшло понад 20 тисяч заявок від звичайних українських родин, що виявили бажання тимчасово прихистити дітей, які з різних причин опинилися без батьківського догляду. Після відсіву лишили понад 5 тисяч заявок і врешті — звичайні українці тимчасово уже прихистили понад 1400 дітей, це майже всі, хто потребував! Всі вони нині на контролі соцпрацівників, і як тільки буде змога, повернуться в свої родини.

Читайте також: Діти – це майбутнє України, і в наших силах – забезпечити їм гідне дитинство 

Чого не можна сказати про депортованих в Росію чи переміщених до так званих «республік» — тут із поверненням просто безсилля зі зрозумілих причин. Адже рішення залежить від окупанта, як і врешті доля наших по суті вкрадених дітей — у руках росіян. І знову ні міжнародні організації, ні країни-посередники не є гарантами їхнього повернення додому.

Світ вигадав космічні кораблі, збирається на Марс, але світ так і не придумав, як захистити слабких і безпорадних від оскаженілих диктаторів та кривавих воєн.

Хто з наших дітей подолає свої травми, а хто поповнить оте втрачене покоління, яке так болюче показали у своїх романах Ремарк та Гемінгвей?

Та поки що світ дорослих провалив Міжнародний день захисту дітей. Вкотре. Але зараз це надто очевидно не десь далеко на краю світу, а торкається саме наших дітей.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube