Ключове зовнішньополітичне питання червня для України – чи отримає наша країна статус кандидата в члени Євросоюза? Саме це питання буде розглядатись у другій половині червня Європейською комісією і Європейською радою. І для позитивного рішення потрібна буде згода всіх країн Європейського Союзу.

Так вважає голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, інформує UAINFO.org.

При всьому нинішньому позитивному ставленні до України в Європі ситуація з наданням Україні статусу кандидата в члени ЄС є не такою простою, як здається. І керівництво Євросоюзу і багато окремих країн Європейського Союзу підтримують це рішення. Але є і країни, які вважають, що це передчасно, або треба обумовити надання Україні статусу кандидата в члени ЄС цілою низкою вимог, зокрема в сфері антикорупційної політики. Це дуже нагадує історію з наданням нашій країні безвізового статусу. Спочатку був один пакет вимог, потім з’явився додатковий перелік «домашньої роботи» для України. Врешті решт безвіз нам надали, але тільки після виконання всіх вимог і побажань з боку Євросоюзу. До речі, тоді в першу чергу також йшлося про реформи в сфері антикорупційної політики.

Коли оцінюєш вірогідність надання Україні статусу кандидата в члени ЄС, згадується казка «Дванадцять місяців», в якій принцеса одночасно мала вирішити і граматичну задачку і винести вирок підсудному. Треба було вирішити – де постави кому в простому реченні: стратити не можна помилувати. Від граматичного рішення залежала і доля підсудного.

Щось подібне буде і зараз, тільки мова буде йти про політичну долю і України і ЄС. Політичне речення, в якому Єврокомісії і лідерам країн Євросоюзу треба буде поставити символічну кому, звучить так: «Надати Україні статус кандидата в члени ЄС не можна відмовити». І ось питання: де європейські керівники поставлять кому?

Деякі країни Євросоюзу (їх всього декілька, але і цього достатньо) хотіли б сформулювати відповідне речення наступним чином: «Надати Україні статус кандидата в члени ЄС не можна, відмовити». Це негативне рішення. Мотиви для нього є різними, але спільними є загальне небажання щодо подальшого розширення Європейського Союзу, а також побоювання щодо надання статусу кандидата в члени ЄС країні, яка знаходиться в стані війни, та ще і з такою агресивною ядерною державою як Росія.

Однак пряма відмова Україні в наданні статусу кандидата в члени ЄС матиме суттєві негативні наслідки, зокрема і для самого Євросоюзу. Головна проблема полягає в тому, що це буде сприйматися як дія в інтересах Росії, і проти України, яка хоробро захищається проти агресора. І з політичної і з моральної точки зору це буде виглядати і несправедливо і аморально. І це викличе гостру критику всередині Європейського Союзу, і ще більше посилить протиріччя між різними країнами ЄС. Це точно не посилить ЄС, а і тільки його послабить. Матиме це негативні наслідки і для ідеї європейської інтеграції України, а також у ставленні українців до Євросоюзу і окремих держав ЄС. Зверну увагу і на ще один негативний наслідок такої відмови – це погіршить позиції Європейського Союзу та окремих західноєвропейських держав у процесі мирного врегулювання війни Росії проти України. Справа в тому, що перспектива членства України в ЄС в деяких миротворчих пропозиціях (зокрема з боку Італії) розглядається як компенсація і заміна можливої відмови України від членства в НАТО. Крім того, відмова Україні в статусі кандидата в члени ЄС точно посилить нашу недовіру до деяких європейських «партнерів» та їх мирних ініціатив.

Керівництво Євросоюзу і наші друзі в ЄС пропонують позитивну версію відповіді на питання про статус кандидата в члени ЄС для України: «Надати Україні статус кандидата в члени ЄС, не можна відмовити». Але є вже зазначена проблема – скептична або занадто обережна позиція окремих країн Євросоюзу в цьому питанні. Нагадаю, що рішення в ЄС ухвалюють консенсусом.

Враховуючи нинішній стан дискусій в питанні про статус кандидата в члени ЄС для України, можна з високою ймовірністю припустити, що доведеться шукати певний компроміс між протилежними позиціями. Тим більше, що аналогічне питання треба буде розглядати також і щодо Грузії і Молдови. По відношенню до цих країн також не все однозначно, особливо стосовно Грузії. І це додатково буде посилювати мотивацію щодо пошуку компромісного і збалансованого рішення.

Яким же може бути цей компроміс? Остаточно це ще не вирішено. Розглядаються різні варіанти, зокрема статус «кандидата в кандидати». Але згаданий варіант в нинішніх умовах сприйматиметься як м’яка форма відмови, і для України це точно буде виглядати неприйнятно і навіть образливо. А от надання статусу кандидата в члени Євросоюзу з додатковими попередніми зобов’язаннями, які треба буде виконати ще до початку переговорів про членство в ЄС, може бути взаємоприйнятним компромісом. І до цього треба ставитись спокійно і конструктивно, без образ і традиційних у нас звинувачень у «зраді». Тим більше, що нам дійсно є над чим працювати. Головне отримати необхідний результат, закріпитися на політичному плацдармі, який дозволить нам продовжити подальший поступовий рух до членства в ЄС.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube