На місці відгалуження Ваала від Рейну виявили храми, де римські солдати кілька століть поспіль підносили молитви своїм богам.

У 2021 році волонтери з голландської Асоціації добровольців в археології (AWN) натрапили на фрагменти будівель та вівтарів римського періоду в Гелдерланді (провінція на сході Нідерландів). Потім роботи почали спеціалісти з місцевого дослідного археологічного агентства RAAP. Вони повідомили, що знайшли відносно неушкоджене римське святилище, інформує UAINFO.org.

Виявлено залишки статуй богів, рельєфи, розписні гіпсові вироби, а також кілька цілих вотивних вівтарів, присвячених різним богам та богиням. Крім того, археологи знайшли кам'яну криницю, розписні стіни та безліч черепиць. Дослідники припускають, що тут знаходилися відразу кілька храмів, присвячених різним богам.

Святилище розташоване в місці злиття річок Рейн і Ваал, де вже була невелика височина, яку штучно зробили трохи вищою. На вершині пагорба стояли храми. На сьогодні можна говорити про дві будівлі в гало-римському стилі з розфарбованими стінами та черепичними дахами.

Особливий інтерес становлять залишки кількох десятків вотивних каменів (невеликих вівтарів). Камені присвячені Геркулесу-Магусану, Юпітеру та Меркурію. Останні два боги – з традиційного греко-римського пантеону, а ось Геркулес-Магусан – синтез грецького бога-героя з місцевим персонажем. Щоправда, поки що не ясно, з кельтським чи германським.

Читайте також: Археологи раскопали в Швеции загадочную "деревню мертвых"

Великий кам'яний колодязь був не просто джерелом води: усередині нього збереглися кам'яні сходи, що ведуть вниз. Можливо, колодязь мав якусь сакральну функцію.

Навколо храмів, судячи зі знайдених навколо них осередків, періодично горіли великі жертовні багаття.

Взагалі в Нідерландах на сьогодні знайдено не так багато римських святилищ, що цілком зрозуміло: це була північна околиця імперії, що межувала з дуже непростими сусідами. А місце, де виявили ці храми, зовсім знаходиться на самому германському лімесі — кордоні.

Римський лімес - система прикордонних укріплень, зазвичай - оборонні вали зі сторожовими вежами. З внутрішнього боку від валу знаходилися військові табори, каструми. На деякому віддаленні розташовувалися кастели - зараз ми сказали б, що це табори з резервними частинами.

Спочатку на кордоні стояли лише римські легіонери. Але поступово, у міру розширення імперії та зміцнення кордону, в кастелах стали розташовуватися когорти (піші військові підрозділи) та али (кавалеристи), складені з місцевих народів, яких римляни вважали союзниками.

У 70-х роках I століття нашої ери всі військові споруди германського лімеса з'єднали дорогою, від якої вже йшли відгалуження вглиб провінції.

Читайте також: Археологи заявили, что нашли легендарную столицу викингов, о которой упоминается в древних сагах

Там, де це було можливо, лімес зводили берегом річки, яка служила, таким чином, додатковим захистом. Саме так розташований лімес на території сучасної Голландії – вздовж Рейну. Річкові переправи, як і дороги, охороняли особливо ретельно: зарейнські германці іноді перевіряли кордон імперії на міцність.

Археологи припускають, що знайдене святилище використовували переважно солдати. Про це можна судити з численних таврів на черепиці: у ті часи виробництво черепиці було одним із видів діяльності армії. Судячи з тих самих слідів, храми використовували з кінця I по початок IV століття нашої ери, тобто весь час, коли кордон імперії на території сучасної Голландії проходив Рейном.

Крім того, знайшли безліч кінських кісток, частин обладунків, наконечників копій. На вотивних вівтарях, про які сказано вище, збереглися написи, які свідчать, що вони споруджені високопоставленими воїнами римської армії.

Робили це з різних причин. Хтось хотів подякувати богу чи богині за виконання бажання. Причому для цього навіть не обов'язково було вигравати битву: саме виживання у тих північних краях найчастіше було достатньою причиною вдячності. Але деякі вівтарі, судячи з написів, встановили для виконання певної обітниці: таким чином це було проханням про допомогу, а не вдячністю.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube