Автори нового дослідження вирішили ретроспективно виміряти нерівність щодо здоров'я, порівнявши смертність політиків зі смертністю населення, яке вони представляють.

Співробітники Дослідницького центру економіки та охорони здоров'я при Оксфордському університеті у Великій Британії та Мельбурнського університету в Австралії порівняли рівні смертності між політиками та населенням загалом, ґрунтуючись на даних із 11 розвинених країн. Їхнє дослідження, опубліковане в European Journal of Epidemiology, стало найбільшим подібним аналізом на сьогодні, інформує UAINFO.org.

За останні роки зростання очікуваної тривалості життя - найважливішого демографічного показника, що має пряму кореляцію з якістю системи охорони здоров'я - знижується в багатьох прогресивних державах, хоча раніше зберігалося там десятиліттями. На думку фахівців, такий стан справ оголює посилювану нерівність, яка стала ще помітнішою під час коронавірусної пандемії: припустимо, у Сполучених Штатах різниця в очікуваній тривалості життя серед п'яти відсотків найбагатших людей у порівнянні з п'ятьма відсотками найбідніших збільшилася на три роки з 2001-го по 2014 рік.

Колектив британських та австралійських вчених поставив за мету провести більш докладний аналіз довгострокових відносних та абсолютних нерівностей, порівнявши показники смертності політиків та інших груп населення в Австралії, Австрії, Канаді, Франції, Німеччині, Італії, Нідерландах, Новій Зеландії, Швейцарії, Великобританії та Сполучених Штатах. (поширювати висновки на країни з низьким рівнем доходу, за словами дослідників, не можна).

Автори брали до уваги такі змінні, як стать політичних діячів, дати народження, смерті та вступу на посаду, і перевіряли повні відомості про випадково обрану підгрупу політиків (по десять осіб на країну) та про будь-яких політиків, які померли протягом декількох місяців після призначення на посаду. Потім цю інформацію зіставляли з таблицею доживання всього населення за відповідний період.

Читайте також: Без інсульту та інфаркту: сім звичок, які потрібно розвинути прямо зараз

Загалом у перелічених вище державах нарахували 57 561 політика, з них 40 637 померли. У сумі вийшло 2,6 мільйона років спостережень приблизно по 46 років на одного політика. Період дослідження варіювався від 1816-2016 років (для Франції) до 1949-2017-х (для Німеччини). Середній вік на момент виборів був від 43 до 47 років, жінки-політики складали від 3 до 21 відсотку вибірки.

«У всіх країнах спостерігалися помітні та стійкі закономірності. Ми з'ясували, що нинішні політики мають нижчий рівень смертності як у відносному, так і в абсолютному вираженні, ніж населення в цілому. Відмінності значно посилилися у другій половині XX століття у всіх країнах, причому максимальний розрив в очікуваній тривалості життя коливався від 4,4 року у Нідерландах до 7,8 року у США. Найменш помітними вони були наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття», — розповіли вчені.

Ще нещодавно середньостатистичний італієць мав у 2,2 раза більше шансів померти протягом наступного року, ніж політик того ж віку та статі, а у жителя Нової Зеландії ризик був лише у 1,2 раза вищим.

Сьогодні політики, як і раніше, мають великі переваги — у порівнянні з тим, що спостерігалося у першій половині ХХ століття: різниця в очікуваній тривалості життя коливається від трьох років у Швейцарії до семи років у Штатах. Останніми роками, до пандемії, розрив скорочувався, оскільки тривалість життя населення загалом зростала прискореними темпами, ніж тривалість життя політиків. Після 2019-го цей показник, на жаль, падає.

Як можна пояснити ці висновки? На думку авторів роботи, річ у тому, що довгострокові тенденції у стані здоров'я людей визначаються послідовними хвилями захворювань: якщо вони сильно вплинуть на певні підгрупи населення, це спровокує нерівність.

«Візьмемо, наприклад, рівень споживання тютюну, який збільшувався у першій половині XX століття, а потім знижувався, коли з'явилися докази його небезпеки. Цікаво відзначити, що вісім із десяти президентів США, будучи курцями, померли між 1850 і 1950 роками, зокрема деякі — від хвороб, пов'язаних з курінням (наприклад, Улісс Грант, який помер від раку горла). Високе споживання тютюну у першій половині ХХ століття не обмежувалося політиками: куріння було поширене у суспільстві, зокрема у соціально-економічних групах із високим статусом. Великі епідеміологічні дослідження показали, що куріння призвело до зниження очікуваної тривалості життя на десять років. Таким чином, якщо рівень куріння серед політиків падав швидше, ніж серед населення загалом, це може частково пояснити появу розриву в очікуваній тривалості життя в багатьох країнах після 1950 року», - зазначили дослідники.

Читайте також: "Українці помирають через неправильне харчування". Що з цим робити?

Крім цього, пояснення може ховатися у вдосконаленні методів лікування серцево-судинних захворювань. Наприклад, 32-й президент Сполучених Штатів Франклін Рузвельт страждав на гіпертонію, як і британський прем'єр-міністр Уїнстон Черчілль (обидва померли від інсульту). Саме тоді точилися суперечки про шкоду гіпертонії, і однозначно підтвердити, що вона знижує очікувану тривалість життя приблизно на п'ять років, вдалося після Другої світової. Потім, у 1959 році, у лікуванні почали використовувати діуретики як антигіпертензивні засоби, і політики почали приймати їх насамперед.

Вчені також звертають увагу на роль інфекцій типу Covid-19, поширення яких пов'язане з контактами між людьми. Політики наражаються на більший ризик зараження, оскільки можуть стикатися з різними представниками населення. Крім ймовірності передачі вірусу, ключовим фактором виступає медична допомога: так, у Сполучених Штатах — і не тільки — саме політики одними з перших отримали доступ до вакцин, а лікування Дональда Трампа, що заразився, від коронавірусу коштувало понад 100 тисяч доларів.

Звичайно, грає роль і дохід, адже заробітна плата політиків у багатьох країнах набагато вища за її середній рівень для населення: австралійські політики у XX столітті отримували у два-шість разів більше, ніж звичайний житель країни.

А ось чи має значення для тривалості життя сам факт посади — точно не відомо, і це стане предметом майбутніх досліджень. Проте деякі роботи показували, що переможці виборів живуть приблизно на рік довше за своїх суперників.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube