Туреччина планує відмовитися від долара в платежах за російські енергоресурси і перейти на свою національну валюту. 

Про це повідомляє Bloomberg, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.UA.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган може обговорити це питання під час зустрічі з главою Кремля Владіміром Путіним у Тегерані.

Країни працювали над пропозицією щодо торговельних платежів у лірах, в тому числі для енергетичних угод. Такий крок може допомогти уряду в Анкарі уповільнити скорочення своїх валютних резервів, повідомили офіційні особи.

Читайте також: Зеленський розповів про можливу роль Туреччини у війні проти РФ

Росія залишається важливим джерелом постачання енергоресурсів для Туреччини. РФ забезпечила чверть імпорту нафти в Туреччину та близько 45% газу минулого року.

Однак минулого року експорт Туреччини до Росії склав 6,5 мільярда доларів, а імпорт із Росії – 29 мільярдів доларів.

Механізм, який розглядається, може дозволити Туреччині використовувати ліру для імпорту енергоносіїв, заощаджуючи більше своїх валютних резервів, сказав один із чиновників. Будь-який платіж, здійснений у турецькій валюті, згодом може бути використаний Москвою для фінансування закупівель товарів і послуг у турецьких постачальників.

Подібним чином і російські рублі можуть стати частиною домовленості між двома країнами, додав чиновник.

Читайте також: Росія відновить роботу Північного потоку за графіком, але є нюанс – Reuters 

Протягом останніх кількох років турецькі політики домовилися про валютні свопи з основними торговими партнерами, щоб зупинити повільне, але стабільне падіння резервів центрального банку. Туреччина продала десятки мільярдів доларів, щоб підтримати ліру, оскільки вона зазнала тиску під час суперечок із США та ініційованих Ердоганом спроб знизити процентні ставки.

Станом на 1 липня загальні валютні резерви Туреччини впали до майже 59 мільярдів доларів з приблизно 97 мільярдів доларів майже п’ять років тому. Ця сума включає мільярди доларів, які Туреччина позичила в інших держав і власних комерційних банків за угодами про обмін, маскуючи реальне зменшення резервів.