Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" цього тижня вперше не виплатила платежі за єврооблігаціями.

Чому взагалі став можливий такий дефолт та які це матиме наслідки, йдеться у матеріалі DW, інформує UAINFO.org.

Віднедавна національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", єдиним акціонером якої є держава, мусить узгоджувати з урядом, будь-які дії з єврооблігаціями. Крім того, Кабінет Міністрів наказав комерційній компанії змінити умови кредитних договорів.

Річ у тім, що у зв'язку з війною Україна нині проводить переговори з усіма кредиторами щодо відтермінування виплат за боргами, у тому числі за боргами державних компаній.

"Зараз держава консолідує всі наявні ресурси на першочергові потреби. Фінансування армії, підготовка до опалювального сезону, виплата пенсій, відновлення критичної інфраструктури", - пояснив нещодавно такий крок прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Telegram.

Читайте також: "Нафтогаз" лякає нас холодною зимою, але боятися не варто, – Олексій Кущ

Отже, останні два тижні "Нафтогаз" намагався переконати власників єврооблігацій відтермінувати на два роки виплати за кредитами. У липні компанія мала сплатити 335 мільйонів доларів тіла кредиту і 12,3 мільйона доларів відсотків за одним випуском єврооблігацій, а також майже 43 мільйони євро відсотків - за іншим. Оскільки держателі євробондів не пристали на пропозицію, 26 липня відбулося офіційне оголошення дефолту "Нафтогазу". У компанії відразу заявили, що Кабмін не надав дозволу на виконання зобов’язання. При цьому в пресслужбі "Нафтогазу" стверджують, що на рахунках компанії достатньо коштів для виплат за єврооблігаціями, і наголошують, що таким чином на дефолт пішов саме уряд.

Спільна відповідальність за дефолт

Чому ж не вдалося переконати власників єврооблігацій піти на зустріч українській стороні? Причина полягає в тому, що не було єдиної переговорної позиції з власниками облігацій "Нафтогазу", вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

"З власниками облігацій "Нафтогазу" вели переговори уряд, Мінфін та "Нафтогаз". Це неприпустимо, адже має бути єдина переговорна позиція. Тому я вважаю, що основна провина лежить на Кабміні. А вже опосередковано на керівництві "Нафтогазу", - каже він у розмові з DW.

Водночас експерт з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Денис Саква переконаний, що звинувачувати когось одного в дефолті не варто.

Читайте також: Україна звернулася до США за "газовим ленд-лізом"

"Зрозуміла позиція обох сторін - "Нафтогазу" та уряду. Компанія не хоче псувати кредитну історію дефолтом і хотіла погасити борг. З іншого боку уряд України нині проводить реструктуризацію всіх євробондів із суверенною гарантією, а також кредити "Укренерго" й "Укравтодору". Піти зараз на поступки для "Нафтогазу" - поганий сигнал для кредиторів, адже інші скажуть: "Платіть і нам", - зазначив він в інтерв'ю DW.

З проханням прокоментувати дефолт "Нафтогазу" DW звернулася до пресслужби уряду та Міненерго, однак на момент публікації не отримала відповіді.

Проблеми із залученням кредитів і опалювальний сезон

Сам факт дефолту - справді неприємна ситуація для "Нафтогазу", оскільки інвестори теоретично можуть почати судові процеси, намагаючись відсудити активи або заблокувати рахунки компанії, вважає Саква.

"Але цим я думаю ніхто не захоче займатися, адже це витрати. Також тема може бути політизована, а ніхто не хоче потрапляти на перші шпальти газет із заголовками на кшталт "Інвестор Х заважає Україні купувати газ перед опалювальним сезоном", - припускає він.

А от ускладнення з отриманням кредитних грошей - це абсолютно можливий негативний наслідок, до якого може призвести дефолт "Нафтогазу",  вважають опитані DW експерти.

"Дефолт найбільшої комерційної компанії негативно вплине на рейтинг всієї України. Самому ж "Нафтогазу" буде дуже складно або взагалі неможливо залучати кредитні кошти. Це погано, оскільки гроші потрібні для закупівлі газу й інвестицій в різні інфраструктурні проєкти", - вважає, зокрема, Омельченко з Центру Разумкова.

А втім, боятися того, що Україна залишиться без газу і замерзне зимою, не варто, додає експерт. У зв'язку з цим він звертає увагу на те, що власний видобуток блакитного палива в літній сезон вдвічі перевищує споживання.

Читайте також: Вітренко отримав "двійку": Кабмін визнав незадовільною роботу правління Нафтогазу з кредиторами

"До опалювального сезону є можливість накопичити до 14 мільярдів кубометрів газу внаслідок власного видобутку. Для нормального проходження зими у підземних газових сховищах має бути 15 мільярдів кубометрів газу. Частину потрібно докупити, а це можна зробити й за кредити українських банків", - впевнений Омельченко.

Водночас уряд вимагає закачати в сховища 19 мільярдів кубометрів, аби таким чином підстрахувати енергетиків у разі перебоїв з постачанням вугілля. На думку Омельченка, така вимога є перебільшенням.

"У зв'язку з війною споживання в Україні скоротилося на 40 відсотків, адже деякі величезні підприємства знищено, а частина населення виїхала", - впевнений Омельченко.

Кредитори все пам'ятають

Тим часом Кабмін доручив "Нафтогазу" невідкладно розпочати другий раунд переговорів з інвесторами щодо реструктуризації боргу, повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна" з посиланням на джерела в уряді. Домовитися про реструктуризацію вдасться, лише запропонувавши інвесторам кращі умови, ніж на попередніх переговорах, впевнений Саква.

"Можливо, врахують певні інтереси інвесторів. Наприклад, так, як це відбувається під час переговорів із суверенним боргом, коли уряд пропонує нарахування відсотків на відсотки - так звана капіталізація відсотків", - каже він.

Читайте також: У квартирах киян буде холодніше: Кличко чекає на непростий опалювальний сезон

Така пропозиція, на думку Сакви, хоч якось підсолодить угоду, й в інвесторів з'являться стимули погоджуватися.

"Якщо все-таки вдасться домовитися з інвесторами, то "Нафтогаз" вийде з дефолту, але в довгостроковій перспективі це матиме негативний вплив. Кредитори все пам'ятають, і без дефолту "Нафтогаз" міг би запозичувати дешевше після війни", - наголосив Денис Саква з Dragon Capital.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube