MENU

Чому росіяни вірять у всяку дурню?

1561 0

Хочу розповісти про одну річ, яка принципово відрізняє мешканців західної цивілізації від Росії

Гадаю, дорогі читачі, що ви неодноразово задавалися питанням, яке я виніс у назву цієї роботи. Почувши черговий пропагандистський фейк, що шириться в російському суспільстві, ви, сповнені суперечливих емоцій, не раз повторювали: «Ну як… як можна вірити в таку дурню?!!». Ну що ж, здається, я маю відповідь на це питання і готовий з вами нею поділитись. Але для цього спочатку попрошу вас відповісти на одне делікатне запитання: «Скажіть мені, будь-ласка, чому ви вірите у всяку дурню?»

Про це пише професор, доктор філософських наук, автор та ведучий подкасту "Інтелектоманія" Віталій Надурак для НВ, інформує UAINFO.org

Моє запитання вас образило? Ви зовсім не такі? Я вас трохи розчарую — більшість з нас такі… Просто дурниці, у які ми віримо, бувають різними — в когось вони зовсім примітивні і викликають у людей при здоровому глузді хіба що сміх. Натомість у інших вони значно серйозніші і сміх викликають хіба у вузького кола фахівців, які добре знаються на питанні. Наприклад, впевнений, що над частиною наших уявлень про правильне харчування і дієти посміються фахові біологи та дієтологи, над методами лікування, яким ми довіряємо — професійні лікарі, над уявленнями про минуле — історики і т.д. Тому, якщо правда завжди одна, то нісенітниці, в які ми віримо — у кожного свої.

Проте хоча й дурниці бувають різними, за ними стоять певні універсальні механізми, які закладені в роботі людського розуму. Когнітивні науки зібрали велику кількість матеріалу, яка пояснює, чому ми інколи віримо у всілякі нісенітниці. Наприклад, часто це трапляється тому, що ми є інтелектуальними скнарами, і переважно витрачаємо на вирішення проблем мінімальну кількість ментальних зусиль; не прагнемо докопатись до причин якогось явища, а вдовольняємось правдоподібним поясненням, що нас заспокоює і дає ілюзію розуміння; нерідко схильні приймати пояснення, які поділяє більшість і, особливо, наше оточення; часто приймаємо бажане за дійсне і т.д. Я не буду продовжувати цей перелік і давати розлогі пояснення, оскільки дана стаття не є науковою працею. При бажанні з ними можна ознайомитись у відповідній літературі. Хочу тільки повторити ключову тезу — ми всі маємо у своїй голові вроджені механізми, які підштовхують нас до того, щоб вірити у нісенітниці. В цьому всі люди однакові. Тому росіяни не мають ніяких унікальних схильностей до віри у маячню. Якби ми з вами опинилися на їхньому місці, то, гадаю, що значна частина нашого суспільства також вірила б у нісенітниці, які вигадує російська пропаганда. Якщо маєте у цьому сумнів, то пригадайте, якій кількісті нісенітниць про коронавірус та вакцинацію вірила величезна кількість наших співгромадян у ті часи, коли пандемія ще була найбільшою нашою проблемою.

Читайте також: У РФ запустили фейк про небезпечних кліщів, яких "вивчали" американські вчені в Україні

Я сподіваюся, що попередній абзац все ж не образив вас настільки, щоб перестати читати цю статтю. Оскільки далі я хочу розповісти про одну річ, яка принципово відрізняє мешканців західної цивілізації від Росії і значною мірою гарантує, що у цих країнах не трапиться того фестивалю безглуздя, який відбувається сьогодні в Росії. Цим запобіжником слугує відданість ідеалу людського розуму та, відповідно, прагнення будувати своє життя на розумних засадах. Починаючи від епохи Просвітництва, спільноти західного світу вирішили будувати своє життя не на міфах, а на доведених та перевірених ідеях, і з того часу вперто, нехай із зупинками, та інколи «двома кроками назад», але все ж рухаються обраним шляхом. Звичайно, це не означає, що все знання, на якому ґрунтується життя цих спільнот, є таким, що відповідає ідеалам раціоналізму. Безумовно, дурниць та людей, які у них вірять, у західних країнах також вистачає. Проте ключова відмінність полягає в тому, що ці спільноти, принаймні, прагнуть до цього ідеалу та мають суспільну організацію, яка убезпечує їх від того, щоб ці дурниці втілювались у життя. Тому сьогодні важко уявити щоб чиновник якоїсь із цих країн говорив ті нісенітниці, які ми регулярно чуємо від російських офіційних осіб, а суспільство нормально на це реагувало. Отож, коли лідери деяких країн західного світу все ж дозволяють собі молоти відверту дурню, то це, по-перше, викликає обурення в значної частини населення і, по-друге, існуючий суспільний механізм в більшості випадків не дає їм втілитися в життя.

Таким чином, ключова відмінність росіян від мешканців цивілізованих країн не в тому, що їхні інтелектуальні здібності не дають їм змоги відрізнити правду від брехні. Різниця в тому, що їхні ідеали та ґрунтована на цих ідеалах суспільна організація дозволяють одним брехати та нести всілякі нісенітниці, другим — вірити у них, а третім, які все ж розуміють, що відбувається, не мати змоги ні на що впливати. Отож, коли перші (владна верхівка) кажуть, що Україна сповнена нацистів, тому потрібно почати проти неї війну, то другі (населення) завзято з цим погоджуються, а треті (притомні громадяни, експерти) — виявляються «не при делах».

Читайте також: "Американські лабораторії" в Україні: звідки насправді ростуть ноги цього шедевра рашитської пропаганди

Висновок, який я хочу зробити, буде не про росіян, а про нас, українців, та інших мешканців цивілізованого світу. Насправді, опуститися до того стану, в якому перебуває російське суспільство, досить легко. Ми всі маємо в собі дуже серйозний вроджений потенціал до того, щоб вірити у нісенітниці. Боротися із цим потрібно як індивідуально (розвиток власного критичного мислення, наукової грамотності), так і колективно, створивши та підтримуючи таку суспільну організацію, яка убезпечує суспільство від втілення нісенітниць в життя. В таких спільнотах, коли хтось пропонує реалізувати певну ідею, то на нього лягає тягар обґрунтування її необхідності. Експертне середовище має змогу вільно і критично перевірити ці пропозиції. Звичайні ж громадяни щиро та вільно прагнуть у цьому розібратись, пристаючи, в разі потреби, до кращих аргументів.

Росія ж нехай назавжди залишиться для людства прикладом того, як сон розуму навіть у ХХІ столітті все ще здатен породжувати чудовиськ, кістки яких, як ми наївно гадали, вже давно стали надбанням музеїв та про́клятих могил.

Підписуйся на сторінки UAINFO FacebookTelegramTwitterYouTube

Віталій НАДУРАК


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини