Хочу розповісти про одну річ, яка принципово відрізняє мешканців західної цивілізації від Росії

Гадаю, дорогі читачі, що ви неодноразово задавалися питанням, яке я виніс у назву цієї роботи. Почувши черговий пропагандистський фейк, що шириться в російському суспільстві, ви, сповнені суперечливих емоцій, не раз повторювали: «Ну як… як можна вірити в таку дурню?!!». Ну що ж, здається, я маю відповідь на це питання і готовий з вами нею поділитись. Але для цього спочатку попрошу вас відповісти на одне делікатне запитання: «Скажіть мені, будь-ласка, чому ви вірите у всяку дурню?»

Про це пише професор, доктор філософських наук, автор та ведучий подкасту "Інтелектоманія" Віталій Надурак для НВ, інформує UAINFO.org. 

Моє запитання вас образило? Ви зовсім не такі? Я вас трохи розчарую — більшість з нас такі… Просто дурниці, у які ми віримо, бувають різними — в когось вони зовсім примітивні і викликають у людей при здоровому глузді хіба що сміх. Натомість у інших вони значно серйозніші і сміх викликають хіба у вузького кола фахівців, які добре знаються на питанні. Наприклад, впевнений, що над частиною наших уявлень про правильне харчування і дієти посміються фахові біологи та дієтологи, над методами лікування, яким ми довіряємо — професійні лікарі, над уявленнями про минуле — історики і т.д. Тому, якщо правда завжди одна, то нісенітниці, в які ми віримо — у кожного свої.

Проте хоча й дурниці бувають різними, за ними стоять певні універсальні механізми, які закладені в роботі людського розуму. Когнітивні науки зібрали велику кількість матеріалу, яка пояснює, чому ми інколи віримо у всілякі нісенітниці. Наприклад, часто це трапляється тому, що ми є інтелектуальними скнарами, і переважно витрачаємо на вирішення проблем мінімальну кількість ментальних зусиль; не прагнемо докопатись до причин якогось явища, а вдовольняємось правдоподібним поясненням, що нас заспокоює і дає ілюзію розуміння; нерідко схильні приймати пояснення, які поділяє більшість і, особливо, наше оточення; часто приймаємо бажане за дійсне і т.д. Я не буду продовжувати цей перелік і давати розлогі пояснення, оскільки дана стаття не є науковою працею. При бажанні з ними можна ознайомитись у відповідній літературі. Хочу тільки повторити ключову тезу — ми всі маємо у своїй голові вроджені механізми, які підштовхують нас до того, щоб вірити у нісенітниці. В цьому всі люди однакові. Тому росіяни не мають ніяких унікальних схильностей до віри у маячню. Якби ми з вами опинилися на їхньому місці, то, гадаю, що значна частина нашого суспільства також вірила б у нісенітниці, які вигадує російська пропаганда. Якщо маєте у цьому сумнів, то пригадайте, якій кількісті нісенітниць про коронавірус та вакцинацію вірила величезна кількість наших співгромадян у ті часи, коли пандемія ще була найбільшою нашою проблемою.

Читайте також: У РФ запустили фейк про небезпечних кліщів, яких "вивчали" американські вчені в Україні

Я сподіваюся, що попередній абзац все ж не образив вас настільки, щоб перестати читати цю статтю. Оскільки далі я хочу розповісти про одну річ, яка принципово відрізняє мешканців західної цивілізації від Росії і значною мірою гарантує, що у цих країнах не трапиться того фестивалю безглуздя, який відбувається сьогодні в Росії. Цим запобіжником слугує відданість ідеалу людського розуму та, відповідно, прагнення будувати своє життя на розумних засадах. Починаючи від епохи Просвітництва, спільноти західного світу вирішили будувати своє життя не на міфах, а на доведених та перевірених ідеях, і з того часу вперто, нехай із зупинками, та інколи «двома кроками назад», але все ж рухаються обраним шляхом. Звичайно, це не означає, що все знання, на якому ґрунтується життя цих спільнот, є таким, що відповідає ідеалам раціоналізму. Безумовно, дурниць та людей, які у них вірять, у західних країнах також вистачає. Проте ключова відмінність полягає в тому, що ці спільноти, принаймні, прагнуть до цього ідеалу та мають суспільну організацію, яка убезпечує їх від того, щоб ці дурниці втілювались у життя. Тому сьогодні важко уявити щоб чиновник якоїсь із цих країн говорив ті нісенітниці, які ми регулярно чуємо від російських офіційних осіб, а суспільство нормально на це реагувало. Отож, коли лідери деяких країн західного світу все ж дозволяють собі молоти відверту дурню, то це, по-перше, викликає обурення в значної частини населення і, по-друге, існуючий суспільний механізм в більшості випадків не дає їм втілитися в життя.

Таким чином, ключова відмінність росіян від мешканців цивілізованих країн не в тому, що їхні інтелектуальні здібності не дають їм змоги відрізнити правду від брехні. Різниця в тому, що їхні ідеали та ґрунтована на цих ідеалах суспільна організація дозволяють одним брехати та нести всілякі нісенітниці, другим — вірити у них, а третім, які все ж розуміють, що відбувається, не мати змоги ні на що впливати. Отож, коли перші (владна верхівка) кажуть, що Україна сповнена нацистів, тому потрібно почати проти неї війну, то другі (населення) завзято з цим погоджуються, а треті (притомні громадяни, експерти) — виявляються «не при делах».

Читайте також: "Американські лабораторії" в Україні: звідки насправді ростуть ноги цього шедевра рашитської пропаганди

Висновок, який я хочу зробити, буде не про росіян, а про нас, українців, та інших мешканців цивілізованого світу. Насправді, опуститися до того стану, в якому перебуває російське суспільство, досить легко. Ми всі маємо в собі дуже серйозний вроджений потенціал до того, щоб вірити у нісенітниці. Боротися із цим потрібно як індивідуально (розвиток власного критичного мислення, наукової грамотності), так і колективно, створивши та підтримуючи таку суспільну організацію, яка убезпечує суспільство від втілення нісенітниць в життя. В таких спільнотах, коли хтось пропонує реалізувати певну ідею, то на нього лягає тягар обґрунтування її необхідності. Експертне середовище має змогу вільно і критично перевірити ці пропозиції. Звичайні ж громадяни щиро та вільно прагнуть у цьому розібратись, пристаючи, в разі потреби, до кращих аргументів.

Росія ж нехай назавжди залишиться для людства прикладом того, як сон розуму навіть у ХХІ столітті все ще здатен породжувати чудовиськ, кістки яких, як ми наївно гадали, вже давно стали надбанням музеїв та про́клятих могил.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube