Артист і боєць ЗСУ Ярмак: Артисти-чоловіки, які втекли з України під час війни, завжди були блазнями

Український репер Yarmak (Олександр Ярмак) в інтерв'ю УНІАН розповів, як ухвалив рішення піти на фронт, що для нього було найстрашнішим за час війни, чи буде він співати свої російськомовні хіти, та як ставиться до артистів-втікачів, інформує UAINFO.org.

Олександре, з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ви вступили до лав ЗСУ. Як вам далося це рішення? Чи відмовляла вас дружина йти на фронт?

За останні вісім років я сформував себе до такого внутрішнього стану, що був психологічно готовий стати на захист Батьківщини в разі повномасштабного вторгнення. З дружиною теж була розмова раніше, що на випадок великої війни я вдома сидіти не зможу. Але одна справа - готуватись, а інша справа - відчути.

Ми живемо поблизу житомирської траси, і коли в перший день вторгнення над нами почало все літати, я зібрався у військкомат. Ця сцена виглядала як у дуже драматичному фільмі.

Чим ви займаєтесь на фронті? Що входить до ваших обов'язків?

Я розділив свою діяльність на три напрямки. 

По-перше, це те, в чому я дійсно професіонал. З проектом "Культурний десант", в якому об‘єднались переважно мобілізовані відомі музиканти та творчі особистості (Коля Серьга, Саша Чемеров, Вова Остапчук, скрипаль Мойсей Бондаренко, Міша Крупін), ми їздимо на передові позиції сходу та півдня, щоб піднімати бойовий дух нашим хлопцям. 

По-друге, ми сформували свій підрозділ аеророзвідки та роботи з вибухівкою, і маємо певні успіхи на південному напрямку. Зараз я переводжусь в ССО, щоб перейти на новий рівень навичок та роботи.

По-третє, я пишу пісні та передаю 100% монетизації з них на потреби ЗСУ. Окрім донатів і допомоги, яку я постійно надаю різним підрозділам, зараз ми будемо передавати 500 000 гривень, які заробила пісня "Дике Поле" за чотири місяці. 

Наразі більшість українських артистів виступають для військових. Ви, як боєць ЗСУ та виконавець, можете сказати, чи дійсно такі виступи підіймають бойовий дух, чи, можливо, захисники очікують на дещо іншу допомогу?

Коли ми ("Культурний десант") приїжджаємо в "пекло" і ще граємо там пісні, ефект неймовірний... Іноді, коли у цей час відбуваються "прильоти", це породжує у всіх такі емоції, які не можна передати словами. Це дуже важливий і максимально ефективний напрямок моєї першочергової діяльності. Тому, що десятки тисяч хлопців, які зараз захищають нашу країну, виросли на багатьох моїх піснях, і наші зустрічі - це як момент возз’єднання родини. 

Читайте також: "Це дуже красномовно говорить про наших українських чоловіків". Маляр розповіла, як ставляться бійці до жінок в армії. ВІДЕО

Загалом, потрібно один раз це побачити наживо, щоб зрозуміти, наскільки це доречно. Іноді правильні слова рятують тисячі життів. 

Нещодавно ви побували у багатостраждальному Харкові. Які емоції у вас викликає це місто, люди, які живуть під щоденними бомбардуваннями росіян?

Ми там зустріли неймовірно хоробрих людей, які роблять все можливе для наближення нашої перемоги. Не уявляю, скільки сил потрібно мати, щоб півроку жити під постійними тяжкими обстрілами. 

Якось ви розповідали, що окупанти залишили "подарунок" вашим сусідам у Київській області. У якому стані ваше житло? Воно вціліло?

Нашому будинку пощастило, але близько десяти будинків навколо отримали серйозні руйнації. У сусіда через будинок снаряд якимось чином вдарився об паркан і відпав підривник, снаряд не розірвався. В іншого – "ураган" лежав не зірваний на порозі. У мене ззовні будинку тільки декілька пошкоджень від уламків. 

Хтось із зірок зараз перебуває за кордоном, не відчуваючи на собі всі жахи війни. Як ви ставитеся до чоловіків-артистів, які покинули рідну країну у такі важкі часи?

Складі часи завжди зривають маски і показують справжню силу людей. Для мене - майже жодного здивування. З ким ми останні вісім років йшли пліч-о-пліч, всі й зараз поруч і роблять все можливе задля перемоги. Вся інша "плеяда", яка не злазила роками з телеекранів, розбудовуючи своє розкішне життя на грошах українців, в період, коли потрібно попрацювати на перемогу країни, майже в повному складі повністю звалили за кордон з першого дня вторгнення. І дехто досі не повернувся. Я не здивований, в моїх очах вони завжди були блазнями. 

Як вважаєте, чи є "хороші росіяни"? Спілкуєтеся з кимось з російських колег?

З жодним росіянином не спілкуюсь.

Ви сказали, що були готові встати на захист Батьківщини. Проте, мені здається, дуже складно так кардинально змінити своє життя за лічені дні. Розкажіть, як ви побудували побут з побратимами, що найстрашніше було саме для вас під час війни? Чи доводилося вам стріляти в окупантів?

Зараз я переважно в поїздках, тому рідко буваю в частині. Чи брав я участь у ближніх боях? Поки ні. Хоча мені доводилося скидати на російських загарбників вибухівку. А найстрашніше за час війни особисто для мене було - бажати хлопцю без ніг здоров'я та сил.

До речі, у 2014 році, коли розпочалася війна на Донбасі, ви випустили пісню "22" про Україну. Чому тільки зараз вирішили перекласти її українською мовою?

Ну, це не зовсім переклад. Це пісня про сучасне, про біль і гордість. Мені хочеться, щоб в історію української культури вона увійшла саме рідною мовою і з таким наповненням. Не хочеться більше співати навіть старих хітів мовою окупанта.

Читайте також: Топ-модель Байкова вийшла на червону доріжку у сукні, що символізує закривавлену Україну

Можливо, я ще буду виконувати пару російськомовних хітів, які дійсно несуть в собі позачасові цінності, але поки такого бажання немає.

У тимчасово анексованому Криму діджей одного з клубів, на прохання одного з відвідувачів, включив вашу пісню "Дике поле", присвячену захисникам Маріуполя. Якою була ваша реакція?

Думаю, що скоро заспіваємо в Криму цю пісню наживо - тим хлопчиною і діджеєм - на святі нашої перемоги!

Що насамперед зробите після закінчення війни?

Сподіваюсь, мені пощастить побачити цей день. Буду працювати й далі на відбудову країни.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube