Терпець Штатів увірвався: упродовж тривалого часу федеральний уряд ховався за наративом про поставки зброї в ногу зі США. Одним реченням Вашингтон стер на порох головний аргумент канцлера Шольца.

Про це пише видання Welt, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.UA.

У неділю ввечері, 11 вересня, посол США в Німеччині Емі Гутманн раптово з'явилася на німецькому телебаченні і дала своє перше інтерв'ю після вступу на посаду в лютому. 

Посли рідко висувають публічні вимоги —  ще рідше вони критикують країну перед аудиторією. Але це саме те, що зробила Гутманн. 

Свою заяву вона почала з того, що привітала те, що Німеччина робить для України.

«Але мої очікування ще вищі», — додала вона.

Гутманн очікує, що Берлін візьме на себе більшу лідерську роль. Жодних інших коментарів вона не дала.

Довгий час уряд Байдена без коментарів погоджувався з тим, що Берлін ховається за Вашингтоном. Проте, враховуючи військові успіхи України, можна побачити нову динаміку у війні проти Росії. 

«Я думаю, що ми, безперечно, бачимо прогрес ЗСУ, особливо на півночі», — сказав речник Ради національної безпеки Джон Кірбі у вівторок.

Зараз цілком очевидна зміна Америкою оцінки політики Німеччини щодо України. 

«Поки що Німеччина робила те, про що ми просили, навіть якщо інколи це могло відбуватись швидше, — повідомили WELT в урядових колах США. — Але зараз настав час, коли кожен союзник повинен визначити, що він ще може зробити, щоб допомогти Україні перемогти».

В очах уряду Байдена нерішучий курс Олафа Шольца — це не просто стилістична відмінність. Вашингтон ставить під сумнів принципову лояльність канцлера Німеччини до Києва. 

«Ми з самого початку говорили, що Україна має перемогти», — заявили представники США. Натомість у Німеччині досі лунають голоси, які лише припускають, що Україна «не має програти». 

Це б’є по канцлеру. З початку війни він уникав чітких заяв про те, що Україна має виграти на полі бою. На запитання WELT, чи дотримується Шольц своєї риторики зараз, речник уряду сказав, що в позиції Німеччини нічого не змінилось.

Але Вашингтон дедалі чіткіше дає зрозуміти, що терпець щодо Німеччини уривається. Уряд Байдена побоюється, що проголошений Шольцем переломний момент закінчиться раніше, ніж почнеться. 

«Ми аплодуємо переломному моменту, однак зараз настав час це реалізувати», — говорять в урядових колах США. 

Утім, кажуть там, США мають сумніви. Зокрема, виникають питання щодо модернізації Бундесверу та здатності Уряду протистояти тиску населення з огляду на енергетичну кризу, що насувається взимку.

Сполучені Штати тиснули на Шольца місяцями. Лише під тиском Німеччина поставила Україні важке озброєння, а згодом погодилась на поставку реактивних систем залпового вогню. Зовсім недавно канцлер відмовився постачати БМП і бойові танки, мотивуючи це тим, що США також не постачали ці види озброєння. Однак через два дні після інтерв’ю посла Сполучені Штати мимохідь нагадали канцлеру про цю тему.

У своєму твіті посольство США в Берліні розвіяло головний аргумент Олафа Шольца проти поставок танків. 

Читайте також: США готували українських ракетників, які потопили російський військовий корабель – Пентагон 

Wie Botschafterin Gutmann in ihrem Interview am 11.9. erklärte, rufen wir alle Verbündeten und Partner dazu auf, der Ukraine im Kampf um ihre demokratische Souveränität so viel Unterstützung wie möglich zu gewähren. 2/3

— US-Botschaft Berlin (@usbotschaft) September 13, 2022

Читайте також: Стали відомі подробиці нового пакету допомоги Україні від США на 600 мільйонів доларів 

«Рішення про тип допомоги в кінцевому підсумку приймає кожна країна сама», — лаконічно повідомили у Твіттері посольства.

З чисто юридичної точки зору це формальність: Німеччина є суверенною країною, відтак федеральний уряд не повинен питати Вашингтон про те, що він може постачати Україні.

Але коли йшлося про поставки зброї, Олаф Шольц завжди наголошував, що «діє в ногу зі Сполученими Штатами» і залишається на позиції, якої уряд Німеччини дотримувався з самого початку.

«І це також буде нашим напрямком на майбутнє, Німеччина не намагатиметься чинити на власний розсуд», — сказав Шольц у понеділок.

Слова канцлера завжди свідчили про те, що за лаштунками між Берліном і Вашингтоном існують тверді домовленості з цього приводу. США не заперечували, вочевидь для того, щоб не порушити гармонію між двома союзниками. Однак цим твітом уряд США вперше дистанціювався і показав, що Вашингтон не хоче, щоб це виглядало, як запит на поставку бойових танків. 

«Це неправда, що ми сказали Німеччині, що вони повинні постачати танки», — заявили WELT представники уряду США. Навіть у самому уряді сумніваються, чи бойові танки зараз є найкращою допомогою для України.

«Це щось більше, — повідомили в урядових колах. — Німеччина повинна не тільки сказати, що хоче бути провідною державою, але й показати це. А це означає допомогу Україні».

Іншими словами, Сполучені Штати більше не хочуть підштовхувати канцлера на кожному кроці, Шольц має йти вперед самостійно.

Сигнал федеральному уряду чіткий: ми більше не підтримуватимемо вас. У меседжі, який нещодавно чітко артикулював генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час виступу разом із держсекретарем США Ентоні Блінкеном, йшлося про те, що він вважає поразку в Україні більш небезпечною, ніж спустошення складів зброї країн НАТО. 

Іншими словами, країни НАТО повинні постачати зброю в Україну, а не накопичувати її для малоймовірного нападу на власні території.

Федеральний міністр оборони Крістін Ламбрехт проігнорувала заяву Столтенберга. У програмній промові через три дні вона сказала, що Німеччина повинна бути «провідною державою» в Європі у військовому плані. Вона відхилила вимогу про постачання танків Україні, мотивуючи це тим, що існує домовленість НАТО щодо посилення східного флангу, до якої ставляться дуже серйозно. 

«Я не готова ставити під сумнів національну оборону та оборону альянсу», — заявила вона.

Тож Ламбрехт використала саме той аргумент, який щойно розтлумачив очільник НАТО. Відтепер США і НАТО, ймовірно, вже не погодяться з такою поведінкою і явно активніше розкриватимуть суперечливість німецьких аргументів.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube