"Судячи з того, як багато про можливість ядерного удару Росії говорять американці, вони цілком допускають його ймовірність. Не знаю, - це наслідок наявної в них розвідінформації, або розуміння дій психічної неадекватності путіна, що дійшов до них. Але мені здається, ця тема надто роздмухується нашими та світовими ЗМІ, впливаючи на психіку і без жодної ядерної атаки. У будь-якому випадку, виключати можливості застосування біснуватої ядерної бомби не можна. Як не можна виключати й можливості падіння на голову метеорита, виникнення чергової чуми-ковіду чи нового Чорнобиля (особливо з огляду на ситуацію на ЗАЕС). Але ж ми не пишемо щодня про ці ризики, не накручуємо себе страхами, не готуємо плани евакуації…",- про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише Сергій Гармаш, інформує UAINFO.org 

"Потрібно розуміти, що всі ці «референдуми», мобілізації, ядерний шантаж… – це свідчення того, що після Харківської області до путіна дійшло – він більше не має армії, якою він міг би лякати, або яка викликала до нього повагу лідерів інших країн. Тому все, що йому залишається сьогодні, щоб змусити себе боятися та поважати – це ядерна зброя. І чим гірші будуть у нього справи, тим більше він говоритиме про нього. Але це не має впливати на нас.

Читайте також: Куди цілитиметься Росія та яким може бути ядерний удар по Україні?

Зрештою, я не розумію цього тотального страху ядерної бомби. Все, що вона може – це вбити або зробити калікою. Але те саме може і звичайна ракета, дрон-камікадзе, куля, зрештою… Смерть все одно неминуча, рано чи пізно вона прийде до всіх. І всі ми її боїмося, але не готуємось до евакуації від неї. То чому ж ми ядерну бомбу, яка несе смерть, боїмося більше за саму смерть?

Читайте також: У США є чіткий план дій, якщо Росія застосує ядерну зброю – Блінкен

Навіщо я це? – До того, що ми все одно помремо. Кожен у свій термін. Але поки ми живі, - треба жити, а не боятися смерті саме від ядерного удару, ніби така смерть гірша за будь-яку іншу. Цей страх немає раціонального сенсу. Більше того сьогодні він став результатом тієї інформаційно-психологічної спецоперації, яку проводить проти світу пукін.
Ядерна бомба стала його психологічною (!) зброєю. І чим гірші його справи на фронті, тим частіше він її застосовуватиме саме в цій якості. Потрібно просто це розуміти, і жити далі. Не дозволяти йому себе вбити. Як то кажуть: «двом смертям не бути, однієї не уникнути»…", - констатує Гармаш.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube