Діти сплять. Обігріти дім каміном – означає не спати до ранку . За вікнами чорний вакуум… Дивлюся на вогонь, тиша навкруги, тільки в моїй голові галас – думки, цілий рій думок, що не дають спокою і серед ночі.

Та серед них є одна, що яскравіша за усіх – СТРАХУ БІЛЬШЕ НЕМАЄ, пише у Facebook киянка Галина Казімі, інформує UAINFO.org.

За ці місяці майже кожну ніч уві сні я бороню дітей, стріляю у зло, цілюся та стріляю, знову і знову…

Зло відступало, але наступної ночі знову стояло за моїм вікном. Воно чекало моєї слабкості, воно примушувало мене лити сльози вдень та не спати до світанку. Воно переслідувало мене з дітьми за кордон, потім – там, далеко від війни, воно гризло та знущалося з моєї душі безжалісно невпинно, потім повернулося зі мною додому і – знову стало під моїм вікном…

Читайте також: "Україну неможливо залякати": Зеленський записав звернення з місця "прильоту" у Києві 

Я думала, а іноді відчувала усім тілом, що сили покидають мене, що неможливо носити в собі стільки жаху, що росте та заважає дихати.

Це було до сьогодні.

Сьогодні щось змінилося. Страх став здавати свої позиції, він перестав бути чимось , важливішим за лють. Я дивлюся на вогонь у каміні та радію. Повірте – дуже радію! Бо настільки втомилася боятися, що не можу підібрати слів! І сьогодні, коли в небі чорними птахами смерті літали ракети, я не відчула нічого, окрім нереальної люті.

Наша Лють – це все, на що вони заслуговують!

Не «поніманіє», ситуації тих, хто тремтячи мовчить, поки нас ракетами косять, не «сочувствіє»модифіковано-затюканим сцикливим рабам, а саме – ЛЮТЬ!

А Страху більше немає.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube