Ритмічні звуки на частотах, недоступних людському слуху, впливають на слухачів. Експерименти з канадською групою Orphx показали, що екстремально низькі баси стимулюють публіку танцювати, хоч не сприймаються свідомістю.

"Музика - це біологічна загадка: вона не потрібна для розмноження, для харчування або виживання, але чому люди так люблять її й так люблять під неї рухатися"? – ставить питання Деніел Кемерон. Разом із колегами з канадського Університету МакМайстер він досліджує вплив музики на нашу нервову систему. У своїй новій роботі вчені виявили, що навіть наднизькі частоти, що лежать на межі слуху, непомітно впливають на слухачів, стимулюючи їх танцювати та рухатися активніше. Їхня стаття опублікована в журналі Current Biology, інформує UAINFO.org.

Вплив музики на людину несподіваний та різноманітний. Багато його аспектів пов'язані з особистим досвідом та звичною культурою, проте інші універсальні. Недарма представники будь-яких народів сприймають одні й ті ж мелодійні фрази однаково — скажімо, як сумні чи призовні, торжествуючі. Є й загадкові прояви на кшталт поліпшення пам'яті під час прослуховування добре знайомих композицій.

Читайте також: Солодких снів. Вчені навчилися перетворювати нічні кошмари на приємні сновидіння 

Спеціально для музичних досліджень при Університеті МакМайстер влаштований «лабораторний» концертний зал LIVELab. Він оснащений камерами із системою захоплення руху та складним акустичним обладнанням Meyer, здатним відтворювати весь спектр частот, доступних людському вуху (приблизно від 20 до 20 тисяч герців), а також за межами цього діапазону. Для участі у нових експериментах Кемерон та його колеги запросили популярний дует Orphx, який працює у жанрі електронної танцювальної музики.

Добровольцям, які прийшли на концерт, роздали датчики, які дозволяли краще відстежувати їхні рухи. Крім того, вони заповнювали опитувальники до та після 55-хвилинного виступу дуету. А під час нього вчені непомітно змінювали налаштування акустичного обладнання: раз на 2,5 хвилини вони включали та вимикали динаміки, які відтворювали баси наднизьких частот – від восьми до 37 герців.

Читайте також: Шанувальник Трампа створив шолом віртуальної реальності, який може вбити свого власника

За результатами роботи автори порівняли інтенсивність рухів публіки у ці проміжки. Виявилося, що в моменти звучання наднизьких басів публіка рухалася в середньому на 11,8 відсотка активніше, ніж коли їх не було. При цьому опитувальники показали, що на слух ніхто не помітив жодної різниці: надто низькими були частоти.

Причини цього точно не відомі. Автори дослідження припускають, що ефект може бути пов'язаний із безпосереднім впливом наднизьких частот на мозок, минаючи свідоме сприйняття. Структури внутрішнього вуха тісно інтегровані у роботу вестибулярного апарату та моторної системи. Можливо, їх коливання здатні безпосередньо відбиватися у роботі, не задіявши слух.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube