Президент Турції Реджеп Ердоган може вже сьогодні ухвалити рішення провести нову наземну операцію в північній Сирії. За даними ЗМІ, турецька армія "майже готова" до виконання завдань, як і їхні сирійські проксі.

Перший удар, швидше за все, турецькі війська та їхні проксі завдадуть по районах Таль-Ріфаат та Манбідж. Це сфера відповідальності РФ, де стоять російські військові поліцейські та сирійські урядові війська впереміж із курдськими загонами YPG, яких і хоче знищити Анкара.

Про це на власній сторінці у Facebook пише експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу UIF Ілія Куса, інформує UAINFO.org.

Третій район проведення операції – Кобані – вже більше дотичний сфери інтересів США. Я нагадаю, що самі курди вважають, що основного удару турки завдадуть саме по прикордонному Кобані.

Штати, як і РФ, публічно виступають проти турецької операції. Однак підходи у них різні.

РФ намагається паралельно домовитися з Туреччиною, щоб уникнути непотрібного зіткнення, і звести разом офіційний Дамаск та курдське керівництво. З погляду інтересів РФ, ідеальною була б ситуація, в якій курди повернулися б у пряме підпорядкування Дамаску в результаті нормалізації відносин, і передали сирійським військовим свої території, які планує атакувати Анкара, і вивели б усі свої загони з 32-кілометрової зони, яку планує встановити Туреччину.

Це вирішило б питання і вибило в Ердогана його головний аргумент на користь вторгнення, яке стало б просто недоцільним, а РФ, виходить, виконала б свою частину "сочинського меморандуму" 2019 року.

США перебувають на традиційній розтяжці. Допомогти курдам – означає ризикнути прямим зіткненням з Туреччиною, а не допомагати – значить втратити обличчя та ризикнути загубити єдиних союзників у Сирії. Вашингтон публічно виступив проти турецької операції, а Пентагон навіть заявив, що існує загроза їхньому контингенту на північному сході. Кілька днів тому вони намагалися умовити курдів здати території Туреччини, але поки що безуспішно.

Залишилося подивитися, що робитиме Дамаск у разі чергового турецького вторгнення. Башар Асад та його оточення відчувають реальну образу на Ердогана за "зраду" 2011 року. Крім того, довіри між сторонами немає, а частина еліт сприймає захоплення турками територій як окупацію та фактичне відторгнення своїх земель.

З іншого боку, договірний характер здавання територій або мінімальний опір може прискорити зближення Туреччини із Сирією, про яке днями знову згадав Ердоган. Таке зближення дозволить Сирії потенційно нейтралізувати свого північного сусіда та вирішити питання Ідліба та курдів на свою користь. Крім того, Туреччина теоретично може стати хабом для обходу Сирією західних санкцій, а це є ключовим пріоритетом для сирійської влади на даний момент, особливо з урахуванням послаблення РФ в Україні.

Відтак, Туреччина або сьогодні вирішить проводити операцію, або знову відтягне питання до наступного року, відкриваючи чергове вікно торгів з РФ і США.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube