П’ятсот років тому світом володіла надмогутня імперія – одна з найбільших за історію людства взагалі. Її флот володів усіма морями, а хто володів морями – володів тоді світом. Завдяки найпотужнішому флоту, імперія в епоху Великих Відкриттів, відкрила і колонізувала мис Доброї Надії, Мадагаскар, Маврикій, морський шлях в Аравію та Персію, Цейлон, Гоа, частину Індії та призначила там свого віце-губернатора, мало не повністю підкорила чи вирізала узбережжя Африки, вся північна Африка була під її владою, Бразилія належала їй повністю, як і частина Мезоамерики та Південної Америки. Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау – сюди Імперія намагалася пробити "сухопутний коридор". Острови Зеленого мису, майже всі ключові архіпелаги, Тимор – це були її володіння.

Про це на власній сторінці у Facebook пише журналіст Аркадій Бабченко, інформує  UAINFO.org 

Уявити в 1525, скажімо, році, падіння цієї імперії було зовсім немислимо. Зараз це маленька симпатична демократична дуже гарна тиха держава на західній околиці Європи з одним із найбільших рівнів безробіття. Називається Португалія.

Через сто років, в результаті Іберійської Унії, Іспанія, як би росіяни сказали зараз — на "добровільному референдумі" — об'єднала в себе Португалію і, відповідно, сама стала наймогутнішою імперією світу, що володіє всіма морями. Непереможна армада, війни з Голландією, це все.

У результаті непотопима армада булькнула у шторм, за нею булькнула й Іспанська Наддержава. Тепер це гарна доброзичлива відносно демократична держава на південній околиці Європи з досить високим рівнем безробіття.

Ще за сто років планетарною Наддержавою стала Голландія. Яка віджала у Португалії Бразилію, заснувала на Мангеттені Нову Голландію та Нью-Йорк, який спочатку мав назву Новий Амстердам — ви ж знаєте, що «долар» це спотворений «талер» — і, за фактом, Сполучені Штати Америки, потопила залишки Іспанських армад, її Вест-Індійська Компанія стала основою монополії та стратегії ведення бізнесу на найближчі кілька сотень років і моря належали їй нероздільно. Тепер це симпатична багата процвітаюча держава на північній околиці Європи.

Потім була Британська імперія, над якою ніколи не заходило сонце в самому прямому сенсі цього слова, мабуть, уже наймогутніша імперія на планеті, її Ост-Індійська компанія, небачений до цього монстр монополіст, який володів усім — от взагалі всім — і світове панування протягом кількох сотень років. Світ, що змінився, британці усвідомили самі, одними з перших, самі відмовилися від своєї імперськості, дали всім мир і свободу, і тепер це, як і раніше, одна з провідних світових держав — але маленька острівна країна.

Була ще Бельгія, яка влаштувала в Конго такий геноцид, що його досі ніхто не переплюнув — ні Гітлер, ні Сталін, ні Пол Пот, ні навіть Мао з Кімом. Король Леопольд Другий дуже тихо і без шуму вирізав у Конго п’ятнадцять мільйонів осіб — п’ятнадцять! — і довгий час про це ніхто взагалі не знав. Навіть Бельгія довгий час про це не знала — Конго було фактично приватною країною Леопольда, а не Бельгії.

Було це позавчора. Ось, майже буквально — на початку ХХ століття, мало не під час Першої світової вже.

П’ять років тому. Лише п’ять років тому. Ще одна недоімперія здійснювала 90% запусків у космос. Розмови про те, що вона може бути підсунута з першого місця, викликали у надутих трьох товстунів гомеричний регіт і жарти про батути. Ну і плюс сухопутний коридор, крейсер, аналогів якому немає, і оце ось все.

У російському сегменті МКС із модуля Soyuz MS-22 відбувається витік тосолу із системи охолодження. Тосолу!

Карма — це не тільки зловредне явище, але ще й велике почуття гумору. Міні-метеорит міг би пробити сонячну панель — і тоді це була б нормальна гідна інженерна поломка. Міг би зламатися якийсь ультрачастотний квантовий бластер — гідно, з ким не буває. Міг би збитися з курсу приватний Крю Драгон під час стикування — ну, трапляється.

Але в росіян міг потекти тільки тосол з летючої печі з дровами — і нічого іншого потекти там не могло в принципі.

Ну, хіба що дірку дрилем в обшивці просвердлити і жуйкою заклеїти. Або система вакуумного очищення сортира вийти з ладу, і космонавтам доведеться справляти нужду у віконце. Ну чи забити кувалдою гіроскопи догори ногами — і «здається, щось пішло не так». Або булькнути в океан найновіший супутник Міноборони, виведений на орбіту лише два місяці тому і призначений для супутникової розвідки на території України.

Або чи, чи, чи…

Прямо зараз ми з вами спостерігаємо, як недоімперія, яка ще тридцять років тому володіла проте половиною Європи, Африки, та й взагалі значною частиною світу, а всього п’ять років тому була монополістом у космосі, перетворюється на маленьку, негарну, недемократичну. але, слава ті господи — безпечну через свою недолугість для сусідів потвору на східних задвірках Європи.

Без гарних будинків Порто, без тюльпанів Утрехта, без середньовічних вулиць Брюгге, і без Йоркширського пирога з гіннесом Юніон Джека. З мобіками та іржавими танками.

Рогозін, у тебе тосол з радіатора витік. В добру путь.

У межах проєкту Журналістика без посередників

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube