Одна з теорій зародження життя на Землі твердить, що необхідні для цього речовини могли занести з космосу метеорити. І от учені віднайшли нові факти на користь цієї теорії.

Як пише видання Live Science, той самий метеорит, який запустив ланцюжок відповідних подій, швидше за все був радіоактивним. Дослідники виявили, що вуглецевмісні хондрити, тип радіоактивних метеоритів, наповнених водою та органічними сполуками, виробляють енергетичні гамма-промені. А ті, своєю чергою, можуть запускати хімічні реакції для синтезу амінокислот — будівельних блоків життя, пише Обозреватель, інформує UAINFO.org

Метеорити, які літають поблизу Землі, є залишками від процесу формування молодих скелястих внутрішніх планет Сонячної системи. Вони утворились з гарячих хмар газу та пилу, що здіймалися близько Сонця приблизно 4,6 мільярда років тому. На той момент усі планети перебували занадто близько до світила і через високу температуру не могли утворити океани, які би стали притулком для раннього життя. Саме це стало найбільшою загадкою для вчених – вони не могли збагнути, як Земля перетворилась із безплідного космічного каменю на сповнену життя оазу.

Попереднє дослідження передбачало, що вода могла бути доставлена на Землю вуглецевими хондритовими метеоритами. Тепер нове дослідження, опубліковане 7 грудня в журналі ACS Central Science, показує, що ті самі метеорити могли принести будівельні матеріали і для самого життя.

Щоб перевірити, чи це можливо, дослідники змішали аміак, метанол і формальдегід з водою в кількостях, аналогічних тим, які містяться всередині таких метеоритів. Потім вони задались метою побачити, чи здатні ці об’єкти генерувати тепло, необхідне для синтезу амінокислот. Цим, на їхню думку, всередині метеоритів мали займатись радіоактивні елементи, які виробляють гамма-випромінювання, наприклад алюміній-26. Для цього дослідники опромінили створену ними суміш гамма-променями з аналога ізотопу, званого кобальтом-60.

І зясувалось, що ці дії справді викликають сплеск виробництва амінокислот усередині розчину. І чим більшим було гамма-випромінювання, тим швидше синтезуються амінокислоти. Крім того, дослідники виявили, що пропорції амінокислот, вироблених у лабораторії, відповідають пропорціям, виявленим у метеориті Мерчісон – космічному камені вагою близько 100 кг, який впав у Австралії в 1969 році. Подальший аналіз показав, що виробити кількість амінокислот, виявлених всередині метеорита Мерчісон, могло би знадобитись від 1000 до 100 000 років.

Слід зазначити, що амінокислоти можуть бути отримані внаслідок багатьох різних процесів. Тож, виявлений дослідниками механізм дійсно є потенційним поясненням привнесення на Землю цих сполук, але він залишається не єдиним. Майбутні дослідження повинні будуть порівняти цей механізм з іншими, щоб встановити, який з них, ймовірно, переважав у ранні роки існування Землі.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube