"Багато побоювань та тривожних очікувань в Українському суспільстві було через зустріч Лукашенка та Путіна в Мінську. Прям медіаістерія спостерігалася. Кремль розумів це і усіляко підігрівав атмосферу, чому допомагали як деякі українські ЗМІ, так і політики і навіть деякі генерали", - про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише Назар Приходько, інформує UAINFO.org. 

"Що ж відбулося насправді? А насправді............... НІЧОГО неочікуваного чи екстраординарного не сталося, саме тому, якщо подивитися відео з публічної частини перемовин двох диктаторів можна побачити «скучниє ліца». Не вдалося росіянам схилити Луку. Поки що. Хоча один цікавий момент був, а саме:

З аеропорту Путін і Лукашенко їхали разом, в одній автівці, от тільки не в лукашенківській, а у путінській. Там Лукашенко в прямому і переносному сенсі був беззахисним і я переконаний, що Путін це чудово розумів і 100% принаймні спробував скористатися, натиснути, пригрозити, натякнути прозоро...

Далі, він не захотів йти у напрямку запропонованому Лукашенком у Президентському палаці, а пішов у альтернативному, що також мало на меті продемонструвати, хто насправді господар у Білорусі.

Та от момент: Лукашенко такого не любить. Дуже не любить. Згадую його сакраментальну фразу «у нас маленькая квартирка, но своя». Це він про Білорусь так сказав декілька років тому. Білорусь - це ЙОГО «квартирка» і тільки він там господар.

Власне, він це продемонстрував вже під час публічної частини перемовин, читаючи з листочка заздалегідь підготовлений текст з набором стандартних лінгвістичних штампів. Ні про що, якщо вслухатись. Путін не це хотів чути.

Безумовно, на закритій частині обговорювалася участь РБ у війні. За даними моїх джерел, мова йшла про створення чогось типу спільного ВПК, а насправді - залучення білоруських оборонних заводів та підприємств до виготовлення зброї та техніки для РФ. Чи погодився на це Лукашенко? Не знаю, втім скоріш за все так, в обмін на не участь своїх військ у війні проти України.

Також цікавим є тема про поглиблення співпраці РФ та РБ в атомній енергетиці. Обидва розповідали про поглиблення співпраці у цій галузі, а не секрет, що Лукашенко вже не раз заявляв про те, що росіяни можуть розмістити ядерну зброю на його території, тож не виключено, що мова йшла не тільки про атомну енергетику і не тільки її хочуть розвивати два диктатори.

Чому ж все-таки Путін не зміг повністю прогнути Лукашенка?

А тому, що Лукашенка попередили про наслідки. І ні, це не країни НАТО та ЄС. Точніше не тільки вони. Лукашенка попередив Сі. Річ у тім, що хитрий Бульбенфюрер, для того, щоб вискочити з-під тотальної залежності від Кремля - продався Китаю. Ну точніше ще більше продався, ніж раніше. А знову ж таки не секрет, я писав про це, що Сі незадоволений Путіним, який провалив «бліцкриг» в Україні та зробив Цивілізований Світ об‘єднаним як ніколи, що зруйнувало плани Сі щодо Тайваню.

Ну і от, Лукашенко змінив одного господаря на іншого, більш могутнього та перспективного. Він що, дарма свого Колю свого часу китайської мови навчив і змусив привітати китайський народ з Новим роком?

Чекати підлості з Півночі - все одно слід, звичайно, продовжувати укріплювати кордон, продовжувати будувати стіну, мінувати там все і бути на чеку, та от істерію розводити і щодня давати новини про якийсь мінімальний всхрюк з території Білорусі - не треба", - констатує Приходько.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube