Гітлер кинув 22 червня 1941 р. на Радянський Союз понад 3 мільйони бійців Вермахту, ще майже 2 мільйони чекали наказу в окупованих країнах уздовж кордонів з СРСР підтримати основні сили. План Барбаросса розраховувався як бліцкриг і до осені Москва мала бути взята. Після цього Ленінград і вся європейська частина радянської імперії, пише у своєму блозі Герман Обухов, інформує UAINFO.org. 

Путін все це повторив дзеркально, причому всі помилки Гітлера та Вермахта до єдиної. Київ не було взято ні за три дні, ні за тиждень, армія РФ розгорнулася і почала бомбардувати Маріуполь, як німці Сталінград після того, як уперлися в оборону Москви.

Вони бачили в біноклі висотні будинки столиці, проте прорвати оборону так і не змогли, зустрівши запеклий опір радянської армії. Дл того ж їх накрили люті морози і армія Вермахту явно не була готова до такого розвитку подій. 

Сьогодні Путіну та його зграї не вистачить навіть одного мільйона мобілізованих, оскільки їм протистоїть добре озброєна та екіпірована армія України.

Радянський Союз тоді врятував лен-дліз Сполучених Штатів, і тут історія повторюється один до одного. Військові та фінансові можливості Заходу та країн НАТО, які надають військову та фінансову допомогу Україні, непорівнянні з можливостями Росії.

"Курською дугою" для Путіна, можливо, стане битва за Луганськ чи Бердянськ. Втративши ці міста, говорити про якийсь прорив чи контрнаступ військ РФ доведеться забути назавжди. Це швидше за все трапиться влітку.

Сьогодні радянська армія мерзне в окопах під Бахмутом та Соледаром, як мерзли німці під Москвою 41-го. Навесні ситуація з ПРО України почне суттєво змінюватися і ракетні удари Росії перестануть завдавати шкоди інфраструктурі країни.

Тоді посиплеться вся концепція перегрупування армії РФ. Призначення Валерія Герасимова командувачам окупаційних військ лише підводить остаточну межу під фіаско військової авантюри Путіна та Москви.

Ні Києва, ні Харкова не бачити їм, як своїх вух, але на обрії замаячила Гаага.