Навколо Путіна сформувалася дуже викривлена система, яка інформує його про стан справ у державі та за її межами

Хоча вже й минув місяць з того часу, як вийшла відома стаття-розслідування від The Wall Street Journal про систему брехні, яка сформувалась навколо президента РФ, а вона все не йде мені з голови. Попри те, що я давно знайомий з тими ефектами, які привели до формування цієї системи, все ж я ніколи не міг собі уявити, що в реальному житті все може набути таких масштабів та мати настільки катастрофічні наслідки, пише у своєму блозі на NV.ua Віталій Надурак, інформує UAINFO.org.

Для тих, хто не знайомий з матеріалами цього розслідування, коротко розповім, про що ж у ньому йшлося. Отже, як з’ясувалося, навколо Путіна сформувалася дуже викривлена система, яка інформує його про стан справ у державі та за її межами. Вона нагадує ефект ехо-камери, відомий дослідниками соціальних мереж. Як відомо, алгоритми останніх, розпізнаючи інтереси користувача, починають надсилати йому інформацію, яка найбільш ймовірно буде йому до вподоби. Крім того, сам користувач може обирати собі джерела, з яких він буде отримувати інформацію і осіб, з якими контактуватиме. Оскільки ми надаємо перевагу людям, які подібні до нас, поділяють наші погляди та виявлять нам підтримку, то саме вони стають нашим оточенням.

В результаті, зростає ризик опинитись у віртуальний ехо-камері: ми починаємо отримувати тільки ту інформацію, яка нам подобається, а кожен наш допис, поширення чи коментар отримуватимуть схвалення і підтримку від однодумців, якими ми себе оточили. Як наслідок — навіть досить сумнівні ідеї та переконання схвалюються цим оточенням, що посилює нашу переконаність у їхній істинності. Так-от, як з’ясували журналісти-розслідувачі, подібна система (тільки не віртуальна, а реальна) сформувалась навколо Путіна, і та картина світу, яка склалась у нього завдяки цій системі, підштовхнула його до війни проти України.

Ця система чутлива до його ідей і побажань, отож, яка б хвороблива чи далека від реальності думка не приходила йому в голову, вона поступово починає отримувати підтвердження завдяки людям, які надсилають йому відповідну інформацію. Путін — всемогутній диктатор, і підлеглі хочуть йому сподобатись, оскільки від цього залежать їхні прибутки, посади і т.п. Тому вони надають йому ту інформацію, яку він хоче почути, шукають підтвердження тим ідеям, які він вважає правильними. Журналісти зібрали чимало свідчень того, як дипломати надсилали йому казки про свої перемоги на дипломатичному фронті, військові - про відмінну боєготовність «другої армії світу», а українські посіпаки (у статті згадується Медведчук) — про готовність українців зустрічати російське військо з квітами.

До того ж вся ця «рожева» інформація, яка надходить «знизу», проходить крізь сито його найближчого оточення, яке остаточно формує бажану для нього картину реальності.

Насправді, аналітики вже давно здогадувались про існування подібної системи, просто не мали уявлення про її масштаби. Кілька років тому світ облетів конфуз, що трапився з володарем Кремля, коли він показав американському режисерові Оліверові Стоуну кадри нібито знищення російським гелікоптером сирійських бойовиків. Насправді, як з’ясувалося, це були кадри ліквідації американцями афганських бойовиків, зняті кількома роками раніше. Прессекретар Путіна звичайно ж усе заперечив і заявив, що ці кадри надало президентові міністерство оборони, зокрема, особисто Шойгу.

Тоді всі дивувались, і висували припущення, що ж насправді трапилось. Тепер же скидається на те, що то була одна з небагатьох правдивих відповідей Пєскова. Схоже, що саме так працює російська державна машина — регулярно рапортує про свої успіхи, підкріплюючи їх сфабрикованими доказами. Отож, коли сьогодні Путін розповідає про те, що Росія воює з НАТО, Україною керують нацисти, а війна йде за планом, то цілком можливо, що він у це щиро вірить, оскільки ґрунтується на «фактах», які йому систематично постачає та система дезінформації, у якій він живе.

Моє збентеження після прочитання цієї статті викликане не тільки масштабами описаного (підозрюю, що подібні системи існували навколо багатьох тиранів і диктаторів). Річ у тім, що я не розумію, як ця система може бути зруйнована (якщо, звичайно, не брати до уваги фізичну ліквідацію Путіна та його оточення).

Дослідники, які вивчають подібні ехо-камери, головною причиною їх формування називають давно відому схильність людського розуму, що отримала назву упередження підтвердження. Це властива всім нам несвідома налаштованість на пошук та інтерпретацію інформації в такий спосіб, щоб вона підтверджувала нашу точку зору. Наприклад, якщо ми хочемо почати певний проект, то наша голова автоматично надаватиме перевагу інформації, яка підтверджуватиме його успішність та применшуватиме або ж навіть ігноруватиме докази протилежного. Так-от, ті типові поради, які дають для боротьби з цим упередженням (попросити нейтральну особу поглянути на проблему, використати «адвоката диявола», самому стати власним критиком) розраховані на те, що особа, яка приймає рішення, чи хтось в її оточенні хоче подолати це упередження, тому й вдається до названих методів.

Проте ані Путіна, ані його оточення це не стосується. Їм не потрібен об'єктивний погляд на світ. В об'єктивній реальності вони злочинці і невдахи, які налаштували проти себе все цивілізоване людство. А у створеній ними інформаційній бульбашці - борці за свободу вільного світу з хорошими посадами та гарною заробітною платнею. Тому у них не має стимулу руйнувати цю систему.

Отож, якщо «камера Путіна» і надалі продовжить справно функціонувати, то я бачу два основні сценарії розвитку подій.

За першого, російський диктатор і надалі отримуватиме спотворену інформацію, робитиме на ній помилкові висновки, які цілком, ймовірно, врешті приведуть Москву до поразки.

За другого сценарію, попри виробництво невірної картини світу, російська держава, продовжуватиме відносно ефективно функціонувати, і зупиниться тільки там, де ми з союзниками зможемо їх зупинити. Насправді, спотворена картина реальності, якою керується Путін та його оточення не обов’язково має привести їх до швидкої та неминучої поразки. Ми можемо знайти в історії чимало прикладів того, як організації, які керувались різноманітними міфологічними уявленнями і спотвореною картиною дійсності, досягали поставлених цілей. Чимало держав та імперій завдячують своїй появі міфологічним світоглядам. Еволюційну перевагу отримували не ті групи людей, які керувались світоглядом, що найточніше відображає дійсність, а ті, світогляд яких, будучи помірно об'єктивним, вдало об'єднував людей у цих групах і мотивував їх до спільної діяльності. Якщо міфологічна картина світу на це здатна, то вона може привести до успіху тих, хто її прийняв.

Тому, дивлячись на безглузді вірування і переконання російського керівництва, не варто сподіватись на те, що вони неминуче приведуть їх до краху. На жаль, як би того не хотілось людям, орієнтованим на логіку, науку і прогрес, такий сценарій не є обов’язковим. Так само не варто нашим союзникам покладатись на логіку у взаємодії з російським керівництвом. Наші західні партнери намагаються налагодити якусь раціональну схему взаємодії з Москвою, в якій вони не роблять певних кроків, щоб не допустити ескалації. За цією схемою вони не передають Україні деяких видів озброєнь, або ж передають тільки після відповідних дій Москви і т.д.

Все це нагадує якусь розумну стратегічну гру, яка ґрунтується на хорошій логіці та припущенні, що інша сторона розуміє цю логіку і приймає її. Проте нашим партнерам варто усвідомити, що в тій світоглядні камері, в якій живе Путін, він не керується логікою, а керує нею. Тому винними будуть ті, кого його схиблена логіка призначить винними. При нагоді варто нагадати, що в міфології Путіна не Україна, а Захід є головним ворогом. Отож, подивившись на те, що він робить в Україні, не важко уявити, на що він буде здатен, якщо, не дай Бог, перетне кордони Європейського союзу.

Якщо ж пригадати, яку роль в російській сакральній картині світу відіграє Рейхстаг, то можна приблизно уявити, як далеко він буде готовий зайти. Тому не варто ховатись від дійсності за ширмою чергової міфології. Далеких від реальності лідерів, на жаль, у світі і без того вистачає.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube