Вивчивши зразки астероїда Ітокава, вчені з'ясували, що він є пухкою «купою щебеню», яка легко поглинає енергію ударного впливу. У такому стані астероїд зберігається вже понад чотири мільярди років, що говорить про виняткову стійкість подібних об'єктів.

Восени минулого року ударний зонд DART зіткнувся з астероїдом Діморфом, помітно змінивши його орбіту. Це була перша перевірка концепції захисту Землі від можливої астероїдної загрози. І вона пройшла успішно, підтвердивши, що в крайньому разі ударна дія дозволить відвести небесне тіло з небезпечної траєкторії. Однак нове дослідження астероїда Ітокава показало, що такий підхід може працювати далеко не завжди. Про це вчені з австралійського Університету Кертін пишуть у статті, опублікованій у журналі PNAS, інформує UAINFO.org.

Навколоземний астероїд (25143) Ітокава – витягнуте небесне тіло завдовжки близько 500 метрів, яке у 2005 році відвідав японський зонд Hayabusa. Він зібрав і доставив на Землю зразки пилу з поверхні астероїда. Фред Журдан та його колеги вивчили ці матеріали за допомогою дифракції відбитих електронів (це дозволяє визначити внутрішню текстуру та орієнтацію мікроскопічних кристалів), а також визначили вік методом аргонового датування.

Читайте також: Людство вперше в історії змогло змінити траєкторію руху астероїда

Така робота підтвердила, що Ітокава належить до типу астрономічних об'єктів, які іноді називають «купами щебеню». Вважається, що з часом монолітні астероїди рано чи пізно стикаються один з одним і руйнуються, і лише частина їх уламків утримуються разом власним тяжінням, утворюючи пухкі «купи щебеню», які приблизно наполовину складаються з порожнечі. Так улаштована чимала частина астероїдів, але як довго вони можуть проіснувати в такому стані, неясно.

Датування Ітокави показало, що він протримався у вигляді «купи щебеню» дуже значний термін — не менше 4,2 мільярда років. Це набагато більше, ніж можуть зберігатися астероїди-моноліти.

«Настільки довгий час життя для «купи щебеню» подібних розмірів може бути пов'язаний з абсорбуючими властивостями її матеріалу, – вважає Фред Журдан. – Коротко кажучи, ми показали, що Ітокава схожий на величезну космічну подушку, тож зруйнувати його непросто».

Читайте також: Виявлено астероїди-"убивці планет", які ховаються у сяйві Сонця

Якщо «купи щебеню» здатні вижити протягом більш тривалого часу, ніж моноліти, то, швидше за все, більшість сучасних астероїдів відносяться саме до такого типу небесних тіл. На відміну від Діморфа, з яким зіткнувся DART, вони можуть поглинати енергію ударного впливу та реагувати на нього далеко не так помітно. А це, за словами вчених, ставить під сумнів ефективність нашого підходу до захисту Землі від астероїдної загрози.

«Потенційно ми можемо застосувати агресивніший підхід, — додав один зі співавторів роботи професор Нік Тіммс. — Наприклад, використовувати ударні хвилі від близького ядерного вибуху, щоб збити «купу щебеню» зі шляху або розсіяти її».

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube