MENU

Не ворони: науковці розповіли про "чорні хмари" і загадкове скупчення птахів у Києві

1702 0

колаж

Українські орнітологи, незважаючи на війну (ті, хто зараз не в лавах ЗСУ), продовжують свої наукові дослідження, що, зокрема, пов’язані з міченням птахів. Минулого року проводилось кільцювання лелек (білих і чорних), мартинів (жовтоногих та звичайних), лебедів-шипунів. На цих птахів, крім металевих кілець, надягали кольорові кільця чи ошийники. Деяких хижих споряджували GPS-передавачами, багато дрібних горобиних птахів кільцювали стандартними металевими кільцями "Ukraine, Kiev".

Ось і на початку 2023 року був започаткований новий проєкт щодо мічення таких звичних для всіх нас птахів, як граки. Науковці кажуть, що це допоможе отримати нову інформацію про їхнє життя, і зокрема, про міграційні переміщення. Ці дослідження здійснюють півробітники Українського центру кільцювання птахів – керівник центру Анатолій Полуда та його аспірантка Валерія Дупак. 

Сайт ТСН.ua поцікавився, як це відбувається та, власне, для чого це потрібно, інформує UAINFO.org.

Як зазначив Анатолій Полуда, проєкт спрямований на вивчення просторово-часового розподілу граків протягом року, а саме: з’ясування місць їхнього гніздування, зимівлі, шляхів міграцій. Це важливо, враховуючи, що граки є переносниками збудників хвороб, зокрема, пташиного грипу.

Одна із головних загадок: звідкіля у Київ прилітає на зимівлю така досить висока кількість граків. Деякі плутають їх із воронами. Саме пізньої осені у містах, зокрема і у столиці, відбувається формування зимувальних угруповань цих птахів, які кияни називають "чорними хмарами". 

Таємниці київських граків

"Зараз в Києві за нашими оцінками зимує 60-80 тисяч граків, хоча ще 20 років тому їхня загальня чисельність становила 120-140 тисяч. Навіть такої кількості (молодими птахами) у гніздовий період немає у Київській та трьох сусідніх областях разом взятих. Тому для нас важливо дослідити походження зимуючих у Києві граків. Ще 20-25 років тому вони були звичними птахами, які мігрують. Під час піку осінніх міграційних переміщень, який припадав на другу половину жовтня та першу половину листопада, можна було вдень спостерігати величезні зграї граків, які, зазвичай, летіли на захід чи південний захід. Зграї складалися з сотень особин. Часто можна було бачити суцільні потоки мігруючих птахів, в яких можна було нараховувати тисячі граків. Їхні міграційні переміщення проходили тільки у світлу частину доби", – розповідає Анатолій Полуда.

Вже на межі сторіч картина міграцій птахів цього виду кардинально помінялась – справжніх денних міграцій граків орнітологи майже не бачать.

"Коли не коли, і навіть не кожний рік побачиш невелику зграйку граків, які, начебто, мігрують. Але звідкілясь вони у такій кількості з’являються взимку в наших містах? Тому і виникає парадоксальна, на перший погляд, думка – може вони стали нічними мігрантами? До речі, у нашій фауні майже 80% видів птахів мігрує вночі. Це чаплі, гуси, качки, кулики, мартини, більшість горобиних і навіть такі види, як серпокрилець, рибалочка, сиворакша. Завдяки кільцюванню граків, яке активно проводилося в Україні у другий половині минулого сторіччя, ми досконало знали картину їхніх міграційних переміщень на нашій території (охочі можуть ознайомитися з моїм аналізом). Тому і "заспокоїлися" – кільцювання цих птахів не проводили останні 30 років. Для чого? І так все зрозуміло з ними. Але виявилось, що далеко не все зрозуміло. Тому ми вирішили розпочати цей проєкт", – пояснює нам Анатолій Полуда.

Як ловлять та кільцюють птахів

Фахівці Центру відловлюють граків на території Київського зоопарку, завдяки всебічному сприянню його адміністрації та співробітників. Там облаштували варіант "скандинавської пастки".

Це просторий вольєр, куди можуть залетіти птахи крізь отвори в даху, а вилетіти вже не можуть. Є і інші способи відлову. Наприклад, за допомогою снодійних засобів, які не наносять їм шкоди – годину грак "трошки кволий". Крім того, традиційно кільцюють пташенят – це відбувається у травні, за тиждень до того, коли вони залишають свої гнізда.

"За цей короткий час уже відловлено, закільцьовано та випущено на волю 14 птахів. Дванадцять випустили біля зоопарку та ще двох у Вишгороді. До речі, ми вже маємо перший зворот – птах, якого ми випустили у передмісті Києва, на наступний день був знову відловлений у зоопарку. Тобто, птах не захотів залишатися на новому місці, де зимує пару сотень його одноплемінників, а подолав 15 кілометрів, щоб повернутися "додому". Вдень граки розподіляються по території міста і збирають корм у парках, подвір’ях, на газонах вулиць. Але більшість з них вилітає за межі міста, де живляться на полях, луках, заплавах річок (зокрема, Ірпеня), міських звалищах (наприклад, біля с. Підгірці). А зоопарк і парк КПІ у них слугує проміжною точкою – так би мовити, збірним пунктом. Після цього вони вже у сутінках летять на ночівлю в район ботанічного саду на Видубичах. Зоопарк, до речі, колись був місцем  ночівлі граків, там збиралися десятки тисяч особин, але з часом співробітникам зоопарку вдалося відвадити їх від цієї території – тісне сусідство такої кількості диких птахів і тварин зоопарку не дуже корисне для останніх", – додає Анатолій Полуда.

Для чого потрібні жовті кільця

Відловлювання та кільцювання граків триватиме і далі, поступово розширюючи територію, включаючи і область. Раніше науковці використовували для кільцювання тільки стандартні металеві кільця. Але вони мають один "недолік" - зазвичай, номер цього кільця можна прочитати, тримаючи птаха в руках. Тобто, коли птаха відловлювали, знаходили мертвим або пораненим. На кільці людина могла почитати його номер і передати всю інформацію науковцям.

"Зараз ми використовуємо кольорові кільця, що дає можливість на досить великій відстані прочитати номер. Кільця для граків – жовтого кольору, ми замовляли їх у Польщі. До речі, за власні кошти – разом з Валерією ми заплатили 350 євро. На цих кільцях нанесені дві букви та дві цифри. Якщо людина йде по вулиці, то легко може помітити кільце на пташці. Кольорове кільце дозволяє реєструвати птаха багато разів, навіть протягом одного року і нічим воно йому не шкодить. Методики мічення вже давно відпрацьовані. Металеві кільця птаху обов’язково надівають  – завдяки своєму унікальному номеру, птаха можна завжди ідентифікувати і він носить його протягом усього свого життя", – пояснює Анатолій Полуда.

Кільця для граків – жовтого кольору

За що граків не любили селяни

Граки до недавнього часу були чисельними в Україні. Цей птах досить корисний, бо в теплу пору року харчується головним чином комахами та їхніми личинками, зокрема хробаками. Але він міг завдавати і шкоду такій сільськогосподарській культурі, як кукурудза. Коли великі колонії граків перебували у селах, тож особливої любові з боку місцевого населення вони не відчували.  Птахи вибирали зерна кукурудзи, коли з’являлися її сходи. Тому по селах люди розлякували граків на своїх городах, руйнували їх гнізда, аби вони не селились поруч. Але це було у минулому. На початку 2000-х років чисельність його стала катастрофічно знижуватись. Як результат, 2021 року охоронний статус грака у Європейському червоному списку птахів змінився з "Заслуговує найменшої уваги" до "Вразливого".   

"У Бориспільському районі у нас є велика моніторингова ділянка, площею майже 2 тисячі квадратних кілометрів. І якщо в 80-х роках там була дуже висока щільність гніздування граків, то зараз їх гніздове угруповання скоротилася у 12 разів – приблизно з 12 тисяч пар до 1 тисячі. "Місцевих" граків стало дуже мало. Одна з причин – це широке застосування агресивних до птахів пестицидів і, в першу чергу, інсектицидів. Як наголошувалося вище, граки в період гніздування живляться комахами, в тому числі і вже отруєними, можуть поїдати протруєне зерно, яке розкидається проти мишоподібних гризунів (родентициди). Згадайте, Асканію-Нову – березень 2021 року, коли загинули сотні журавлів, качок, гусей, в тому числі  і граків", – пояснює науковець.

Як рятували "Бориспіль" від граків

Анатолій Михайлович згадує, як в 1980-х роках займався розробкою теми, присвяченої посиленню орнітологічної безпеки польотів цивільної авіації в аеропорту "Бориспіль".

"Тоді граки на території аеропорту були досить небезпечними. Вони утворили три колонії, які були локалізовані вздовж дороги, яка вела до будівлі тодішнього аеровокзалу. Загальна чисельність в них сягала майже тисячі пар. При здійсненні кормових перельотів, вони перетинали злітно-посадкові смуги, чим часто створювали досить критичні ситуації. На щастя, авіакатастроф не траплялось, але попадання у двигун птаха вимагало високовартісного ремонту двигуна, або його заміни. Необхідно було зробити неможним гніздування там граків. Був задіяний цілий комплекс заходів: лякали їх вночі світловими ракетами та акустикою, до початку гніздування руйнували старі гнізда, застосовували ловчих птахів тощо. Врешті, змусили граків залишити ці колонії і переміститися на декілька кілометрів подалі від території аеропорту. Протягом тривалого часу (більш ніж 30 років) вони не гніздилися в аеропорту і тільки у 2018 році відновилася одна колонія чисельністю у 125 пар", – згадує Анатолій Полуда.

Куди мандрують наші птахи

В минулому сторіччі граки, які гніздились на території України, відлітали на зимівлю в Європу. Птахи північних і центральних областей зимували у Франції і для них це було головним місцем зимівлі до 1950-х років. У 70-80-х роках українські граки летіли на зимівлю вже до Центральної Європи – Угорщини, Чехії, Словаччини, південної Німеччини. Тобто граки майже у двічі скоротили свій шлях. Цікава тенденція – наші граки відлітали на зимівлю в Центральну Європу, а до нас на зимівлю прилітали граки зі сходу. Зокрема, з Саратовської області, де знаходиться сумновідомий аеродром Енгельс-2, Нижньої Волги, Башкирії, Західного Казахстану.

"Зараз в росії кільцювання граків не проводять, тамтешнім діячам вистачає фантазії лише вигадувати різні історії про «бойових гусаків» та іншу «біологічну зброю» для місцевого телебачення. Звичайно, що біологічна зброя тут ні до чого. Те, що до нас прилітають граки з росії ми знали завдяки кільцюванню, яке у нас і у них тоді проводилось. А також отримували звороти з інших країн, де знаходили птахів з нашими кільцями", – розповідає Анатолій Полуда

Грак з кільцями перед випуском. Частина номеру кольорового кільця зафарбована для з’ясування достовірності кожної конкретної реєстрації птахів.

Він додає що кожен вид птахів має свої особливості міграційних переміщень. Наприклад, один із птахів символів України – білий лелека мігрує на зимівлю у Південну Африку, а це майже 10 тисяч кілометрів!

"Кільцювання птахів кольоровими кільцями дає нам багато важливої  і цікавої інформації. Вже понад 12 років українські орнітологи кільцюють мартинів жовтоногих. Вони влаштовують свої колонії на островах дніпровських водосховищ. В нашій базі даних зворотів є багато помічених мартинів, які за своє життя були зареєстровані десятки разів у різних європейських країнах. Досить типове таке переміщення птаха – молодого мартина, наприклад, з Кременчуцького водосховища вже через місяць після того, як він став на крило, реєструють у Польщі, поступово він переміщується у західному напрямку до Німеччини, Бельгії, Франції. Взимку, він може перелетіти до Північної Італії, весною, знову повернутися до Польщі, може залетіти в Україну. Так він може мандрувати по Європі поки не стане статевозрілим (у 4-річному віці). Тоді він зазвичай вертається на свою рідну колонію щоб загніздитися. Про все це нам повідомляють різні спостерігачі, аматори та професійні орнітологи, які бачать на лапках птахів наші жовті кільця", – розповідає Анатолій Полуда.

Що робити, коли побачили птаха з кільцем

Тож, якщо ви побачите грака з жовтим кільцем, то бажано прочитати його номер і повідомити до Центр кільцювання птахів.

"Навіть тоді, коли грака з нашим кільцем будуть спостерігати за кордоном, інформація до нас надійде. Наш проект кольорового мічення граків зареєстрований у Європейському центрі кольорового мічення птахів. А інформацію про зустріч (номер кольорового кільця, дата, місце реєстрації) надсилайте на електронну адресу Українського центру кільцювання птахів:  [email protected]", – додає науковець.

Підписуйся на сторінки UAINFO FacebookTelegramTwitterYouTube

ТСН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини