Буду категорична. Про "списки бажань". Тому жалісливим і співчуваючим "жінці, яка просто мріяла", можна далі не читати.

Якщо б мені довелось обирати між етикою і суспільно важливою інформацією, я б вибрала суспільно важливу інформацію, пише у своєму блозі журналістка Зоя Казанжи, інформує  UAINFO.org.

Я сто разів писала, і мені нескладно ще раз повторити: чиновники, можновладці, обираючи всі принади посади і влади, отримують також всі мінуси, пов'язані з цим. Журналісти не несуть відповідальність за те, що фотографують процесуальні особи. Більше того, журналісти мають право не оприлюднювати свої джерела інформації. Зате, не повірите, журналісти можуть оприлюднювати плітки, якщо вони викликають суспільний резонанс. Є навіть відповідне рішення Європейського суду з прав людини.

І якщо хтось плани пише на рік і в кабінеті розвішує, щоб "заробити $1 млн" на посаді, яку зі своїх податків фінансують громадяни України, якщо суддя в своєму кабінеті приймає "ворожок і магів", щоб ті "наворожили" гарну кар'єру, то це не про "брудну білизну". Це про те, що у них в головах і що вони творять на своїх посадах.

І у мене погана новина для тих, хто думає, що саме оприлюдення "записок" дозволить уникнути покарання. Їм інше дозволить його уникнути.

За добу я вже начиталась, що:

"бідну жінку загнобили за її мрії" – а то не мрії, то бізнес-план, як на лохах наживатися;

"її спеціально злили, бо іншу людину на посаду хочуть" – наче комусь щось заважає призначати кого завгодно;

"ще не факт, що то вона писала" – без коментарів;

"спеціально влаштували шум-гам, щоб імітувати боротьбу з корупцією" – не виключено.

Мене дуже злить сентенція про те, що "журналісти винні". Вони чинять неподобства і злочини, а винні ті, хто про це пише. Ну блін! В нашій країні якраз купа резонансних розслідувань проводилось після того, як про це писали медіа.

Щодо етики. Неетично було всією країною спостерігати, як Журавель вмирав. І нічого не робити. Неетично було Лукашенко телефонувати і розповідати, що у нього там "вагнерівці". Неетично було літаком Патрушева в країну повертатися. Неетично було на шашлики кликати і закликати сидіти вдома, щоб за кілька днів загинути. Неетично було кинути Херсон і положити у Бузковому гаю три десятка молодих хлопців, які пішли рятувати місто від танків.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube