Група дослідників з Університету Остіна в Техасі вивчила прошарок розплавленої породи на глибині 160 км під землею. Саме він, на думку багатьох, вважався причиною руху літосферних плит.

Розплавлений шар є частиною астеносфери, що знаходиться під тектонічними плитами Землі у верхній мантії. Астеносфера важлива для руху плит, тому що вона утворює відносно м’яку межу, яка дозволяє їм рухатись через мантію.

Причини м’якості шару остаточно не вивчені, пише NV.ua, інформує UAINFO.org. 

Згідно з дослідженнями, проведеними групою раніше, основний вплив на рух плит має конвекція тепла та гірських порід у мантії. Незважаючи на те, що надра Землі здебільшого тверді, протягом тривалих періодів часу каміння може зміщуватися і навіть текти.

Читайте також: Туреччина перемістилася на 3 метри в бік Аравійського півострова - італійський експерт із землетрусів

Ідея шукати новий шар із незвичайними властивостями у надрах Землі прийшла вченим під час вивчення сейсмічних зображень мантії під територією Туреччини. Це сталося ще до недавнього руйнівного землетрусу.

Заінтриговані властивостями частково розплавленої породи під земною корою, дослідники зібрали аналогічні зображення інших сейсмічних станцій, отримавши повну карту астеносфери. Те, що раніше інші вчені сприймали аномалію та вважали причиною землетрусів, насправді виявилося повсюдно поширеним явищем. Воно було присутнє у сейсмічних даних скрізь, де фіксувалося нагрівання астеносфери.

Читайте також: Вплив Місяця може спричинити нові підземні поштовхи: названо дату

Наступне відкриття сталося, коли команда порівняла свою карту розплавів із сейсмічними вимірами тектонічного руху та не виявила кореляції, незважаючи на величезну площу розплаву.

"Ця робота важлива, тому що розуміння властивостей астеносфери і причин її нагріву має основне значення для розуміння тектоніки плит", — заявила співавтор Карен Фішер, сейсмолог і професор Університету Брауна.

Дослідники також вважають свою роботу важливою, тому що завдяки їй вдалося позбавитися помилкової теорії виникнення землетрусів.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube