Раніше в музеї ці діячі мистецтва відзначалися як російські художники.

Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку, США (Metropolitan Museum of Art, The Met) продовжує реагувати на звернення українців. Після Архипа Куїнджі він визнав українськими митцями Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського.

Про це у Facebook повідомила журналістка, історикиня мистецтва Оксана Семенік. Відповідні дані з'явилися у підписах до картин обох художників на сайті музею, інформує UAINFO.org.

Так, біля портрета письменника Всеволода Гаршина, який зберігається в галереї Metropolitan, зазначено, що це робота українця Іллі Рєпіна. 

Зазначимо, що Рєпін походить із козацького роду на прізвисько Ріпа, він народився 1844 року у слободі Осинівка біля Чугуєва Харківської губернії. Художник навчався в Петербурзькій академії мистецтв і писав свої полотна у Російській імперії. Однією з найбільш його відомих робіт вважається картина "Запорожці пишуть листа турецькому султану". 

Читайте також: Олена Мозгова різко розкритикувала артистів, які хизуються відзнаками за допомогу армії: "совок головного мозку"

Українським художником у Метрополітені визнали й Івана Айвазовського, який відомий своїми морськими пейзажами – вони складають понад половину його робіт. Біля картини, на якій намальовано корабель у місячномі світлі, тепер вказано, що її автор є українцем.

Як відомо, Айвазовський народився у Феодосії 1817 року в сім'ї вірменського крамаря. Його родина перебралася до Криму з Галичини в 1812 році, куди предки митця раніше приїхали із Західної Вірменії. Як і Рєпін, Айвазовський також навчався у Петербурзькій академії мистецтв, через що його часто називали російським художником. Жив і працював митець у Криму, де він любив писати море. 

Він здобув світову популярність своїми пейзажами моря й вважається одним з найяскравіших мариністів всіх часів. Він написав такі картини, як "Дев'ятий вал", "Чесменський бій", "Веселка" і "Чорне море".

"За Айвазовського порадію окремо, бо перший мій справжній досвід з мистецтвом – це Феодосійська картинна галерея. Мене так вразили ті роботи, що я досі памʼятаю дуже живо ту галерею. А улюбленою книжкою був каталог з цієї галереї. І як же я мрію потрапити туди знову і щоб всі роботи бути на місці", – додала Семенік.

Обидва художники тривалий час вважалися представниками російського образотворчого мистецтва через своє народження на території Російської імперії. Тепер стереотип щодо їхньої приналежності до російської нації поступово зникає.  

Читайте також: Зірка серіалу "Гра престолів" відвідає Україну

Раніше Метрополітен визнав художника Архипа Куїнджі, який народився в Маріуполі, українським митцем. Музей також прибрав згадку про те, що від "відомий як в Україні, так і в Росії".

Крім того, The Met перейменував відому картину французького художника Едгара Деґа "Російська танцівниця". Тепер полотно має назву "Танцівниця в українському вбранні".

Ці новини прокоментувала артоглядачка в espreso.tv Лєна Чиченіна.

"Музей Метрополітен цього тижня взяв і визнав Репіна, Айвазовського та Куїнджі українськими художниками. І перейменував картину Дега «Російські танцівниці» на «Танцівниць в українському вбранні». Змінити назву майже рік тому просила і художниця Маріам Наєм, але у музеї не відреагували, на відміну від Лондонської національної галереї.

Це суттєве зрушення у світі візуального мистецтва на нашу користь. І у цьому величезна заслуга Оксани Семенік, яка впродовж двох місяців просто виїдала цьому музею мозок - писала дописи у твіттері, тегала їх, просила тегати інших і писати листи із поясненнями, чому у них все неправильно підписано. А також інших спеціалістів, які вкотре зібралися разом і переломили цю ситуацію.

А перед цим була ситуація в американському музеї Zimmerli, яких треба було доколупати, що частину їхнього russian art треба теж перейменувати. А до того треба було доводити, що Казимир Малевич – не російський. А український, бо він сам себе так визначав.

Я зараз роблю багато інтерв‘ю з нашими культурними дипломатами (як офіційними, так і ні), просто неймовірними людьми із залізними нервами. Вони працюють в різних країнах і поступово переконують іноземців то в одному, то в іншому. І більшість мені розповідає про ось цю реакцію: ви, українці, щось вічно усім незадоволені.

Читайте також: Дорн попросив вибачення за свої виступи в РФ після 2014-го та скандальне інтерв'ю в Дудя, де назвав війну "сваркою братів"

Починаючи з Каннського кінофестивалю. Типу, шо ви хочете? Ми ж заборонили російську делегацію, але вам все мало. Ви незадоволені, що приїхали російські журналісти, які раптом поробилися латвійськими (латвійські кіножурналісти також офігіли). Незадоволені, що фестиваль відкриє фільм із назвою «Z», а це ж просто про зомбі історія, чого ви причепилися? Невдоволені, що в програму взяли фільм «дисидента» Серебряннікова, який приїхав, аби на пресконференції поспівчувати мертвим російським військовим, закликати допомагати їхнім родинам і зняти санкції з Абрамовича.

Чого ви, блядь, усім недовольні, українці?

Стосовно Малевича ми теж недовольні. Бо щойно його з боєм визнали українцем, виявляється, що знову не все слава богу. Бо його англійською треба писати не Kazimir Malevich, а Kazymyr Malevych. І не «Танцівниці в українському вбранні», а «Українські танцівниці». Але вже нехай, спасіба шо хоч так.

Уся проблема в тім, що змінювати треба величезний пласт матеріалів і людської свідомості, а процес йде дуже повільно. І після кожної маленької поступки іноземці вважають, що усі неточності виправлено, а тут від них і далі щось хочуть.

Оксана розповіла, що світові спеціалісти з візуального мистецтва і далі будуть важко йти на визнання українських художників українськими. Бо впродовж життя вони знали, що це все російське, вивчали це в університетах, писали статті та наукові роботи, опираючись на ці уявлення. Аж раптом виявляється, що усе це - bullshit. А тому усі люди, які беруть на себе тягар з ними вести діалоги, так чи інакше чутимуть дорікання у своїй постійній невдоволеності.

Але історія з «Метрополітен» думаю, запустить певний автоматичний процес. Бо в таких історіях варто достукатися до когось авторитетного, а з іншими вже буде трохи легше", – написала Лєна Чиченіна у Facebook.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube