4 лютого 2023 року американські військово-повітряні сили збили китайський аеростат, який летів на висоті близько 18 тис. м. Збиття кулі американським винищувачем F-22 відбувалося у прямому ефірі, а представники обидвох партій декілька днів до цього змагалися у гостроті висловлювань щодо знешкодження повітряного об'єкту, пише для NV.ua іІсторик, викладач, дослідник новітньої історії України та Холодної війни, доктор філософії Григорій Рій, інформує UAINFO.org.

Держсекретар Ентоні Блінкен, який після збиття аеростату відмінив офіційний візит до Пекіну, 9 лютого повідомив, що повітряний об'єкт був оснащений антеною, яка дозволяла виявляти комунікаційні девайси та перехоплювати повідомлення, що через них передавалися. А значить міг збирати розвідувальну інформацію, зокрема і про міжконтинентальні ракети США, адже пролітав над військовими базами, де такі розташовуються.

Напередодні, оприлюднення цієї інформації, президент США Джо Байден у своїй щорічній промові до Конгресу заявив, що прагне «конкуренції з Китаєм, а не конфлікту». Однак, якщо Китай становитиме загрозу суверенітету, то влада США зробить усе, щоб захистити країну. «І ми це ясно дали зрозуміти минулого тижня», — повідомив Байден, маючи на увазі збиття китайського розвідувального аеростата.

Читайте також: Пекін заявив, що повітряні кулі США "понад десять разів" пролітали над Китаєм з початку минулого року

Офіційний Пекін відхрестився від закидів у шпигунстві Держдепу та і взагалі назвав повітряну кулю приватною ініціативою, метою якої є збирання метеорологічних даних. Об'єкт потратив у повітряний простір США, на їхню думку, через вітри, адже саме висотними повітряними потоками пересуваються такі повітряній кулі, а тому не можуть контролюватися.

Якраз тиждень інший об'єкт було збито над узбережжям Аляски. Схожий аеростат спостерігали в цей же період і військові Колумбії. Як з’ясувалося, такі кулі фіксували і раніше — принаймні, три об'єкти за часів президентства Трампа та ще одну на початку президенства Байдена. Повідомляли про невідомі літаючі об'єкти і біля берегів Японії. Тому, припускають, що збита американцями куля є частиною великої програми повітряного спостереження КНР. За минулі три дні менші схожі об'єкти були збиті над Мічиганом та Канадою.

Ситуація із китайськими кулями знову відсилає нас до подій Холодної війни. Насамперед тому, що вона є ознакою чергового загострення відносин між двома ідеологічно протилежними системами — капіталістичною та комуністичною. А також тому, що посилюється розвідувальна складова взаємовідносин між країнами, не лише у плані якомога більшого збору інформації про противника, але й психологічному та політичному, як додатковий засіб тиску.

Читайте також: Повітряні кулі Китаю шпигували за територіями понад 40 країн – Білий дім

Держсекретар США зробив висновок щодо шпигунських приладів на збитій китайські кулі завдяки знімкам зробленим американським літаком-розвідником U-2, які змогли пролетіти повз повітряний об'єкт. Програма літаків U-2 теж успадкована з часів Холодної війни. Її запустили в середині 1950-х років задля отримання розвідувальної інформації про військові об'єкти СССР. Головним фокусом програми був пошук потенційних місць розташування ядерної зброї та її кількості. Програма тривала до травня 1960 року, коли совєти збили один з літаків-шпигунів над Свердловськом (сучасним Єкатеринбургом) та захопили пілота Гері Пауерса, який встиг катапультуватися. Тоді цей інцидент викликав великий резонанс: Хрущов відмовився брати участь у Паризькій конференції разом із США, Великою Британією та Францією, а Пауерса засудили до 10 років позбавлення волі, але вже через два роки обміняли на совєцького шпигуна.

У випадку китайського аеростата, у якому не було жодного члена екіпажу, вдалося виловити в океані залишки збитого обладнання. Це дасть змогу ФБР, які займаються їхнім дослідженням, відповісти на питання щодо ймовірного походження кулі та переданої інформації про американські військові об'єкти.

Загалом для міжнародних оглядачів ідея з використанням повітряної кулі, яка рухається повітряними потоками на висоті 20 тис м, з розвідувальною метою стала справжнім сюрпризом. Як ми уже раніше згадували, період Холодної війни, призвів до стрімкого розвитку аерокосмічної галузі в США та СССР. Рональд Рейган у 1983 році оголосив навіть про створення цілої системи перехоплення совєцької ядерної боєголовки, яка отримала назву програма Зоряних війн за однойменною телевізійною сагою. Програма так і не була звершеною. Однак вважалося, що збройні сутички майбутнього вестимуться за допомогою новітніх технологій та навіть у відкритому космосі.

Проте, як можемо переконатися, небезпека може виходити і від таких простих об'єктів, які відомі людству уже досить давно. Подібні кулі використовувалися ще під час Першої світової війни для бомбардування та отримання розвідданих. І схоже, що високорозвинуті американські сили протиповітряної оборони виявилися неготовими швидко виявити та знешкодити повітряний об'єкт. Тут знадобилася допомога авіації та застосування винищувача F-22, щоб збити сучасну версію першої авіаційної зброї.

Загалом використання нібито застарілих військових методів та технологій можна помітити і на прикладі російсько-української війни. На полі бою артилерія, танки та солдати грають вирішальну роль, як і відносно прості та дешеві безпілотники. До слова, за повідомленням Командування Повітряних сил ЗСУ, увечері неділі 12 лютого на Дніпропетровщині росіяни також застосували кілька повітряних куль з кутовими відбивачами, з метою введення в оману нашої протиповітряної оборони.

Однак, як і у випадку китайського аеростата тут справа не у використаних технологіях, а у тому, щоб застати противника зненацька. Наразі китайцям це вдалося. Збір розвідданих за допомогою аеростата призвело до чергового напруження, що після вторгнення російського диктатора в Україну, між США та Китаєм лише наростає. За умови, що відносини між обома країнами не вдасться якось стабілізувати і домовитися дипломатичним шляхом до певного сценарію співжиття, як це було в період Холодної війни між США та СССР, то ризики глобального конфлікту суттєво зростають.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube