Мобілізовані росіяни в Омську, січень 2023 року (Фото:REUTERS/Alexey Malgavko)

Після часткової мобілізації в Росії, а також кількох більш ранніх прихованих кампаній з набору резервістів чи «добровольців» до лав армії, Володимир Путін стоїть перед дилемою суттєво менших ресурсів для подальших хвиль мобілізації.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни, яке повністю присвячене аналізу мобілізаційних зусиль Росії протягом першого року великого вторгнення в Україну, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.ua.

Аналітики ISW стверджують, що «примара безмежних людських ресурсів у Росії — це міф». Вони нагадують, що Володимир Путін «вже був змушений зробити важкий і неоптимальний вибір, щоб компенсувати жахливі втрати, яких російська армія зазнала у розв’язаній ним війні». Щобільше, диктатор «зіткнеться з таким же важким вибором у 2023 році, якщо буде наполягати на своїй рішучості використовувати військову силу, щоб нав’язати свою волю Україні та Заходу». «Росія може мобілізувати більше людських ресурсів, і Путін, швидше за все, вирішить так і зробити, аніж здатися. Однак ціна тих заходів, яких йому, ймовірно, доведеться вжити на цьому етапі, почне швидко зростати — і для Путіна, і для Росії», — прогнозують аналітики.

Вони вважають, що очевидне прагнення Путіна підготувати російський народ до затяжної та болісної війни свідчить про те, що він усвідомив: лише російське Міноборони [а не сили найманців чи квазіформування] здатне утримувати та підтримувати великі механізовані сили, «необхідні диктатору для того, щоб мати бодай якусь надію на досягнення своїх амбіцій в Україні». Путін, певно, все ще вагається віддати наказ про додаткову мобілізацію резервістів, яку російські чиновники, ймовірно, готували на початку 2023 року, вважають експерти ISW. Він не повернувся і, ймовірно, вже не повернеться до практики набору «добровольців», якими намагався компенсувати втрати з травня 2022 року — тоді формування «добровольчих батальйонів» було покладено на регіони РФ. Однак диктатор, судячи з усього, все нервується й сумнівається щодо того, який обсяг жертв він може покласти на свій народ.

Навіть якщо Путін оголосить ще одну чи дві хвилі мобілізації, то зіткнеться з додатковою дилемою: кількість резервістів, придатних для ведення бойових дій на передовій, у Росії обмежена. Російська система призову [на строкову службу] щорічно готує близько 260 000 нових солдатів, призови оголошують кожні пів року. Водночас лави резервних кадрів у Росії вже значно порідшали — особливо у вікових групах та з досвідом, які відповідають необхідності компенсувати втрати у бойових частинах на передовій, пише ISW. Адже російські резервісти вже були задіяні у призові «на військові збори», оголошеному в РФ ще до вторгнення [в 2021 році]; у кампанії з вербування «добровольців» у середині 2022 року; і, нарешті, у частковій мобілізації в Росії у вересні 2022-го. Тому Путіну, можливо, доведеться розглянути питання про розширення строкової служби — призову, який передбачає залучення на військову службу дедалі більшої кількості молодих російських чоловіків проти їхньої волі. Однак російська демографія не сприяє такому підходу. У Росії щорічно виповнюється 18 років приблизно 800 000 юнаків. Розширення призову набагато вище за планку у 260 000 осіб, яких і так щороку призивають на строкову службу, ризикує не лише відправити на війну молодих людей з непридатними фізичними даними, але й «висмикнути» надто багато молодих людей з російської економіки, яку Путін одночасно намагається перевести на військові рейки.

ISW також пояснює, що зараз на тлі потреби нової мобілізації змінилася, але не зникла потреба Путіна в ультранаціоналістичній провоєнній спільноті («воєнкори», Телеграм-канали тощо). Якщо на перших етапах війни диктатор намагався використати цю спільноту для розширення своєї кампанії залучення «добровольців» в армію, намагаючись уникнути оголошення мобілізації, то зараз провоєнні кола служать диктатору скоріше «надійним прокремлівським голосом, який підтримує воєнні дії». Тому Путін навряд чи дозволить Міноборони повністю цензурувати чи заблокувати цю провоєнну спільноту, хоча може дозволити Валерію Герасимову відтіснити або ж повністю усунути «воєнкорів» і «блогерів», які були надто різкими у своїй критиці — тепер, коли їхні послуги як активних вербувальників більше не потрібні Кремлю.

Інші висновки аналітиків ISW за минулу добу:

• заступник начальника ГУР Міноборони України Вадим Скібіцький заявив, що українські сили будуть готові до контрнаступу цієї весни, а однією зі стратегічних цілей України буде спроба вбити клин у російський фронт на півдні України між Кримом та материковою частиною Росії;
• Путін брехливо заявив, що Захід намагається зруйнувати РФ, а західна допомога Україні в галузі безпеки нібито робить Захід учасником війни; він також повторив свій наратив, спрямований на зміцнення внутрішньої підтримки війни — про те, що Захід нібито загрожує виживанню росіян як єдиної етнічної групи;
• міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що типи систем, які Захід поставить Україні, визначатимуть, наскільки далеко російським силам буде потрібно «відсунути загрози від кордонів Росії»;
• глава ЦРУ США Вільям Бернс підтвердив, що китайське керівництво дійсно розглядає питання про поставки летального озброєння в Росію, але ще не ухвалило остаточного рішення;
• війська РФ продовжують вести безуспішні операції на північний захід від Сватового та в районі Кремінної;
• окупанти продовжують наступальні операції навколо Бахмута, а відомий російський блогер заявив, що війська РФ нібито продовжили просування в районах на північ від міста;
• війська РФ продовжують наступальні операції на західних околицях Донецька та на заході Донецької області;
• за даними українського командування, російські сили накопичують велику кількість російської живої сили та техніки біля Василівки та Гуляйполя у Запорізькій області;
• за даними української сторони, російські війська замінюють батальйонні тактичні групи (БТГ) новими підрозділами під назвою «штурмовий підрозділ» або «штурмовий загін» через невдачі їхньої нинішньої тактики наступу; такі загони значною мірою покладаються на артилерійську підтримку;
• російські військовослужбовці 1439 полку з Іркутської області опублікували відео, в якому скаржаться на те, що змушені підкорятися «командирам» з числа бойовиків «ДНР» — ймовірно, Міноборони Росії продовжує інтегрувати формування «ДНР» до складу Збройних сил Росії шляхом підпорядкування мобілізованого особового складу цих освіт.

Інфографіка: ISW

Інфографіка: ISW

Інфографіка: ISW

Інфографіка: ISW

Інфографіка: ISW

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube