Дружина ведучого ЖВЛ Тимура Мірошниченка Інна продовжує ділитися реаліями дітей з дитячих будинків.

Інна розповіла, що у дітей з таких закладів є певна характерна поведінка, яка проявляється, коли малюків забирають до родини, інформує UAINFO.org з посиланням на ТСН.

Зокрема, що діти не можуть наїстися й істерику може викликати очікування їжі.

"Хтось ховає їжу. Хтось їсть до блювоти. Хтось не жує і ковтає, аби встигнути, поки не забрали", - поділилася Інна.

Читайте також: Мірошниченко розкрив "чорні схеми" усиновлення дітей: "Заробляють колосальне бабло"

Розповіла дружина Мірошниченка й про те, як діти б'ють себе перед сном до відключки, як їх вчили у дитбудинках.

"Про те, що люди, які не мали досвід з дітьми із закладу, ніколи не зрозуміють, про які істерики йдеться. Бо це не плач. Не криза скількох-то там років. Це напад і вихід такого душевного болю, про який ми й не здогадуємось. Про те, як діти самоушкоджуються (б'ють себе, дряпають, виривають волосся), коли не можуть опанувати емоції. А це перші місяці при будь-якому прояві емоцій. Ніби карають себе за життя. Про те, як аби заснути, б'ються головою до відключки. Бо по-іншому не вміють. Про те, як уколисують себе самі й бояться дотиків. Ховаються під ліжком чи бояться спати", - розповіла Інна.

Також дружина Мірошниченка поділилася щемливим відео, яким довела шанувальників до сліз. У сторіз своєї сторінки в Instagram Інна поділилася відео, яке зняла перед тим, як їхній названий син, 2-річний Марсель намагається заснути й при цьому б'є себе головою об ковдру.

Читайте також: Дружина Тимура Мірошниченка показала першу зустріч доньки з братом з дитбудинку. ВІДЕО

"Так Марсель вкладається спати… Заважати йому не можна. Це його єдиний спосіб заснути. Треба створити безпечний простір (все навколо м'яке) і бути поруч. Поступово і м'яко змінювати ці звички на інші. У нас це казочка, потім білий шум і погладжування. Кожного разу у мене стискається серце. Просто зараз я пишу і плачу. Бо усвідомлюю, чому він так робить…", - написала Інна.

Дружина Мірошниченка зізналася, що в такі моменти дуже хоче взяти сина на руки, обійняти, допомогти. Але не може цього зробити, бо це матиме зворотній ефект, адже "він саме так засинав всі ці два роки", поки був у дитбудинку.