Про це йдеться у дослідженні, яке опубліковано у The Planetary Science Journal. Раніше вчені вважали, що на Меркурії відсутні такі сполуки, як вода та солі, інформує UAINFO.org з посиланням на OBOZ.UA. 

Сполуки, які здатні випаровуватися, космічні науковці називають леткими. Історично вважалося, що на Меркурії вони практично відсутні через екстремальні температури, зумовлені близькістю до Сонця та відсутністю атмосфери.

Однак впродовж останніх десятиліть дослідники виявили на поверхні планети типи рельєфу, які вказують на те, що на поверхні можуть бути леткі речовини, які сублімуються в космос.

Так, Алексіс Родрігес з Інституту планетарних наук в Арізоні (США) та його колеги використали дані космічного апарату Messenger, який з 2011 по 2015 рік знаходився на орбіті Меркурія, щоб дослідити область навколо північного полюса планети.

Було виявлено кілька ділянок, поцяткованих улоговинами та обваленими ярами. Це, на думку вчених, вказує на певну льодовикову активність на глибині кількох кілометрів під поверхнею. Помітити їх вдалося завдяки слідам, що лишилися внаслідок падіння метеоритів та вивітрювання.

Дослідники припускають, що ці льодовики складаються з з галіту – інакше відомого як кухонна сіль – або інших форм солі. Глибина такого шару солі становить приблизно 2 кілометри, і не виключено, що цей шар оточує всю планету.

Якщо це дійсно так, то такий шар міг з'явитися внаслідок розпад первісної атмосфери, вважає Родрігес.

"Уявіть, перше, що ви помітили б (під час розпаду атмосфери. – Ред.) – це те, що атмосферний тиск падає дуже швидко, ніби ви піднімаєтеся на Еверест. Навколо вас, по суті, накопичується снігопад – атмосфера перетворюється на лід, який накопичується на поверхні", – пояснив вчений.

З часом же шар виявився похованим під поверхнею після бомбардувань планети астероїдами.

Для земних вчених виявлення цих соляних льодовиків може бути дуже вагомим відкриття, адже відомо, що на Землі життя може зберігатися в зволожених грудочках солі. Тож не виключено, що глибоко під поверхнею Меркурія можуть існувати невеликі придатні для життя кишені солоної сльоти, які зберігаються протягом мільйона років.

"Коли в нашій Сонячній системі є Земля, де так багато життя, думати про ці розрізнені ніші, придатні для життя так близько до Сонця, здається недоречним, доки не замислишся про галактику. Я думаю, що Меркурій, швидше за все, дуже стерильний, але він може мати придатні для життя зони під землею – і тоді подумайте про 100 мільйонів Меркуріїв, кожен з яких має придатні для життя зони", – зазначив Родрігес.