«Яб не порівнював і зараз Грузію зУкраїною. Це країни різного геополітичного,економічного та культурного калібру.Наша Батьківщина не поступається жоднійєвропейській державі. Головна, на моюдумку, проблема, у тому, що вона вжестоліття знаходиться на «корупційномуручнику», - пишет в своем блоге ВладимирИванов. 

«Корупцію часторозглядають як продукт традиційноїмісцевої культури, ендемічне, а отже,непереборне явище. Досвід Грузії показує,що порочний цикл ендемічної корупції.Проте, важливо зрозуміти фактори, наякі варто спиратися у цій антикорупційнійході, у важливому для долі Україниреформаторському марафоні.

Основні 10 чинників, яківплинули на результати боротьби ізкорупцією було вперше відображено удослідженні Світового банку, я ж у своючергу запланував написати низку блогів,які розкривають зміст останніх та дативичерпний аналіз передумов їхефективності. 

По-перше, наявністьполітичної волі у керівництва держави.У колишніх республіках СРСР сформувалисяцілі корупційні касти та династії.

Волі простих людейпобороти корупцію протиставляєтьсявитончене маніпулювання з боку влади:поява псевдоопозиції, розпорошенняцієї антикорупційної енергії шляхомдиференціювання уваги та відволіканняна кон’юнктурні резонансні речі. Владазавжди обіграє народ у цій грі. Якщо жборотьба йде між «корупційними елітами»та «елітами розвитку», така маніпуляціянеможлива: розумні та свідомі лідери здругого табору можуть тільки продатисяпершому.

Отже, воля лідера та,відповідно, його команди – є ключемякий відкриває двері війні з корупцієюу державі.

По-друге, іншим важливимфактором є запас довіри з боку виборців.Вже на ранок, обраний президент чипрем’єр, має починати справжній наступна проблеми. Іноді це будуть непопулярнікроки які має підтримати народ. Саакашвілінеодноразово розганяв опозицію,використовуючи кийки та поліцію; йогополітика, іноді, жорстока та безкомпромісна.Проте, грузини підтримують її, підтримуютьчерез успішні реформи і наявну довіру.

По-третє, не може бутивибіркової боротьби з корупцією. Нападна неї повинен мати фронтальний характер.

По-четверте, надзвичайноважливу роль грає кадрове перезавантаженняу країні. До керма має бути допущеномолоду еліту, а також тих, кого можнашвидко і якісно вивчити «на реформатора».

Дерергуляція суспільногожиття та економіки – це п’ята важливапозиція. Сюди необхідно додатинестандартність державної політики тановаторство, креативність, широкакоординація зусиль по усім напрямкамрозвитку, використання досвіду іншихкраїн, технологічність змін.

Не можна обійти увагоюроль і значення ЗМІ у цій роботі.Наприклад, у Грузії є своєрідна«прореформатрська цензура», коли газетита ТБ знаходяться під пильним суворимконтролем адміністрації.

Проте, головне завданнятакого патронату – задавати ритмреформам, бути інструментом зворотногозв’язку між громадянином та президентом.Далі буде», - пишет Владимир Иванов.