Я так довго чекав, коли ж упаде цей радянський ідол – Новий рік! І ось, завдяки календарній реформі, це відбулося! Усі, з ким я спілкувався у цей період, погоджуються, що цього року для них "НР" якось непомітно перестав бути чимсь значним і бажаним.

Таку думку на власній сторінці у Facebook висловив священник ПЦУ Роман Грищук, інформує UAINFO.org. 

Уже зараз, після святкування Різдва Христового 25 грудня, зникло оте нетерпляче очікування Нового Року як свята, нехай і не церковного, але молодіжного, чи державного! Люди чекали настання "Нового Року" як епохальної зміни, завдяки якій перерветься рутинне сіре життя і хоч трохи, але буде щось нове і чарівне, буде застілля, буде свято і казка!

"Новий Рік" і задумувався совком як викрадач Різдва! Різдва Христового! Як його заміна! Але зараз вийшло навпаки! Запал збитий! Очікування знайшли своє втілення! Люди повеселилися, з'їли чогось смачненького, зустрілися з родиною! Все! Почуття задоволені! 

"Новий Рік" тепер, у кращому випадку, просто 6 день після свята Різдва, як хочете, 6 день свят! Ще не рутина, але вже не те свято, якого чекають з нетерпінням!

Воно стає безсенсовним, саме в собі! Просто планета Земля робить коло навколо Сонця!

І тут християни самі його наповнюють змістом! Так, саме вони! Християни кажуть: але ж цей рік нам дав Господь, прийдім до храму, подякуймо Богу за ще один рік життя! І пошануймо свято: ОТОЙ ДРУГИЙ ПРАЗНИК!

Ми маємо у цей день накладку ЧОТИРЬОХ ВАЖЛИВИХ ДЛЯ НАШОЇ ЦЕРКВИ І НАЦІЇ СВЯТ:

1. Обрізання Господнє. День, який є восьмим після народження Христа, коли над Ним, щоб сповнити Закон, провели обряд обрізання крайньої плоті, через яке младенці ставали членами НАРОДУ БОЖОГО. Тут же НАРОД БОЖИЙ стає Христовим, будучи омитим Його кров'ю!

2. Святого Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, отця, якого називають Стовпом Церкви через безліч богословських творів, упорядника Літургії, мужнього і сповненого гідності святителя Христового!

3. Амфілохія Почаївського, одного з кількох монахів Почаївської Лаври на 10 000 інших, який досягнув святості у радянську добу, був ревним служителем Божим і лікарем воїнів УПА! Зразок українського монашества, що переміг своїм життям совок, який його так і не зламав, святий, мощі якого Господь уславив чудотворіннями і які почивають у Почаєві поряд із мощами преп. Іова Почаївського. Мощі ці є прямим докором проросійським монахам, вони своєю присутністю посоромлюють рашиську падаль, яка, корчить "благочєстіє" і суєтиться у погонах фсб, прикритих рясами!

4. У цей день ми святкуємо також День народження провідника ОУН Степана Бандери. Його батько, український священник, отець Андрій Бандера говорив, що "українець на своїй землі має бути не лише духовний, але й багатий і сильний, щоб могти захистити себе від зазіхань сусідніх народів!"

5) А ще шанування українського просвітителя, церковного діяча, святителя Петра, митрополита Київського (Могили), засновника Могилянки!

6) А ще до цього додайте вечірнє (31 грудня) колядування і маланкування! Бо ж 31-го - преп. Меланії Римлянки! Замість п'яних совкових корпоративів коляда, відвідини близьких серцю людей, привітання з Меланією, з Василієм, з Амфілохієм, з днем Степана Андрійовича!

І в порівнянні з цими святами, з цими сенсами, всі оті "карпаратіви", "навагодні квартали", "совкові звьозди" є просто пліснявою, яку хочеться швидше забути як страшний сон і більше їх не бачити!

І марудне п'янственне "каждий год ми с друзьямі ходім в баню!" широко крокує за рускім кораблем! Нарешті знайшовся той "осиновий кіл", який відправить радянського вампіра у пекло!

Тому дякую ще раз СИНОДУ ПЦУ за цю календарну реформу, за той клин, що вишибе совок із інфікованих ним голів, за той другий празник, що для совка гаплик. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube