"Питання поставимо трохи по-медійному руба: яка серйозна вірогідність блокової війни між Союзною державою РФ-РБ і країнами НАТО? Проста відповідь: така війна наразі виглядає очевидним креативним абсурдом та продуктом бульварної аналітики, націленої на клікбейт. Проте, у всіх міркуваннях щодо глобальної війни тепер завжди випливає оце добудовування: напередодні повномасштабного вторгнення в Україну в нього також не вірило полчище розумників", - про це у Фейсбуці пише політтехнолог Олег Постернак, інформує UAINFO.org.

"Давайте спершу розберемося: для євроатлантичного блоку це іграшкова страшилка чи усвідомлена небезпека? Тобто наскільки це питання артикульована в процесі безпекового стратегування.

Голова нашої Служби зовнішньої розвідки Литвиненко у листопаді 2023 розповів, що є ознаки підготовки інфраструктури підривної діяльності під велику війну.

Наразі в НАТО вже ухвалений важливий документ – «Стратегічна концепція 2022», в якій Росію визнано «найбільш значущою і прямою загрозою безпеці держав–членів Альянсу і миру і стабільності на євроатлантичному просторі».

Думаю, військово-аналітична інфраструктура блоку вибудовує сценарій реагування, за яким передбачаються дві ключові дії: 1) системна виховна превенція дій РФ-РБ на випередження для досягнення розуміння Кремлем фатальної безперспективності війни з Альянсом; 2) у випадку початку бойових дій максимальне відкинення армії Росії на прикордоння і територію РФ.

Питання реальності такої блокової війни упирається у дві складові. Інформаційно-психологічну та власне військову. І, можливо, у небажання визнати патерн нелогічної імпровізації Путіна як одного з чекістських прийомів ведення геополітичних справ.

Читайте також: "Маємо 3-5 років на підготовку": прем'єрка Естонії попередила про можливу агресію РФ проти НАТО

Інформаційно-психологічна фабула гри у віртуальну глобальну війну полягає у тому, що РФ вигідно підтримувати істерію великої війни з метою залякування населення західних країн, зменшення налаштованості громадської думки Заходу щодо допомоги Україні і демонстрація перед своїми росіянами ілюзії «великої держави». Країнам НАТО потрібні ці розмови для масштабування запуску перевиробництва зброї, розгортання військових програм та впливу на пацифістські політичні еліти. Європейські уряди мають зрозуміти, що потрібно спрямувати ресурси на військові статті бюджетних видатків, тому військове керівництво багатьох країн (Нідерланди, Швеція, наприклад) робить доволі радикальні заяви. Це один з елементів превенції.

Військова складова говорить про себе розгортанням відповідних дій Альянсу: функціонують постійно діючі сили на бойовому чергуванні (постійні ВМС НАТО та багатонаціональні бойові групи рівня батальйону); з’явилась інтегрована система ППО і ПРО; проводяться патрулювання повітряного простору, військові навчання та тренінги. У разі нападу передбачене швидке перекидання до регіону конфліктності додаткових частин 300-тисячних сил швидкого реагування НАТО. Цього року заплановані масштабні навчання Steadfast Defender від Балтії до Німеччини і навчання Nordic Response у скандинавських країнах.

І ще одна важлива деталь, про яку багато хто забуває. Нова Атлантична хартія Байдена-Джонсона, підписана у 2021 р., фіксує НАТО як ядерний альянс, чого раніше не спостерігалось в документах. Це означає, що неядерна Польща фактично перетворюється у «ядерну» під парасолькою НАТО. Існує припущення, що саме цей факт і змусив Путіна піти на розміщення тактичної ядерної зброї на території Білорусі в якості дзеркальної відповіді.

Тепер про один з найбільш популярних аргументів обивателів: у Росії немає сил перемогти ЗСУ, то хіба буде можливість почати війну з НАТО? Аргумент сам по собі логічний, якщо вважати сухопутні війська Альянсу кращими за обстріляні ЗСУ, однак це далеко не так. Доволі крутий український дипломат Валерій Чалий нещодавно абсолютно впевнено сказав, що були оперативні плани Росії атакувати Естонію. На його думку, Путіну було б вигідно здійснити воєнну провокацію в Естонії для підняття ставок й примушення Заходу до торгів за рахунок України.

По-друге, нещодавно Каволі, головнокомандувач НАТО в Європі зробив досить реалістичну ремарку, що російські сухопутні сили за кількістю на сьогодні навіть більші, ніж на початку повномасштабної війни проти України у 2022. Зверніть увагу, це коли в РФ ще не оголошувалась повна мобілізація. А після президентських виборів в Росії це цілком очікуваний сценарій. Треба також врахувати, що частини російської армії отримали зараз значний бойовий досвід в Україні, є більш загартованими і боєздатними. РФ досліджує та аналізує застосування західної техніки та зброї, отримуючи унікальний досвід для моделювання дій із західними арміями.

По-третє, Росія перейшла до більш нахабного випробовування Альянсу інцидентами із входженням своїх ракет у повітряний простір Румунії та Польщі – членів НАТО. Це випробовування виставляє блок обережним і начебто кволим, хоча це зовсім не так. В Альянсі тверезо розуміють навіщо РФ це робить – посилити страх глобальної війни, що має вдарити по необхідності подальшої допомоги Україні

Читайте також: Глава Міноборони Британії допускає збільшення конфліктів у світі через РФ і не тільки

Потенційних точок «входу» у велику війну багато: і країни Балтії під приводом захисту прав російськомовних; і Сувальський коридор; і Калінінград, і навіть крайня північ в Арктиці Додати сюди слід «запалювання» знову порохової діжки на Балканах (конфлікт Сербії і Косово, сепаратизм анклаву Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині, мовно-конфесійні конфлікти у Чорногорії) та дестабілізацію Молдови.

Дійсно, поки все це ймовірні варіанти, гіпотетичні прогнози та переноси на букви емоційного травматизму. Однак не розуміти того, що система вже «налаштована» на більш грандіозний конфлікт, ніж війна Росії проти України, є інфантильною необачністю.

Суспільства звикли мислити рамками, що задаються медіа і які все більше примітивізують контент під споживацькі інтереси та страхи інфантильних мас. Рамки підлаштовані під страхи, емоції, когніції спільнот. І коли доходить до чогось непрогнозованого раніше в медіа – всі пориваються назвати це «чорним лебедем». Так було з перемогою Трампа в США чи Зеленського в Україні, Brexit у Британії, нападом нацистської Росії на Україну в 2022 р.

Не надоїло ще вмощуватись у комфортне «прокрустове ліжко» вологого заспокійливого на час? Мій улюблений психолог Карл Густав Юнг в одному з інтерв’ю The Times сказав якось: "У душі кожного росіянина, порівняно з європейцем, живе хитра злісна тварина", - завершує Постернак.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube