Дослідження, опубліковане в журналі Cell Metabolism, було проведене дослідниками з Центру хімічних почуттів Монелла у Філадельфії. Вони виявили, що блукаючий нерв, який з'єднує кишківник з мозком, передає інформацію про жири і цукри в мозок через окремі нейронні шляхи, інформує UAINFO.org з посилання NV.ua. 

"Ці окремі шляхи, мабуть, відіграють ключову роль у посиленні потягу до їжі, особливо до жирної та солодкої їжі", — сказав автор дослідження Гійом де Лартіг, доктор філософії, нейробіолог із Монелла.

Дослідники використовували нову передову нейробіологічну технологію для прямого маніпулювання жировими або цукровими нейронами в системі блукаючого нерва мишей. Вони виявили, що обидва типи нейронів викликають викид дофаміну в центр винагороди мозку. Дофамін — це нейротрансмітер, пов’язаний із задоволенням і мотивацією.

Дослідники також виявили, що активація як жирового, так і цукрового ланцюгів створює синергію, подібну «подвійному удару по мозку». Поєднання жиру і цукру призвело до значно більшого вивільнення дофаміну, що в кінцевому підсумку призвело до переїдання мишей.

Хоча результати необхідно більше вивчати на людях, отримані результати важливі для поточних досліджень, пов’язаних із вагою, а також для таких методів лікування, як семаглутид і тирзепатід.

«Ці дослідження показують, що потяг до жирної та солодкої їжі має нейробіологічні основи», — сказав Ханс-Рудольф Берту, доктор філософії, професор нейробіології та харчування Пеннінгтонського біомедичного дослідницького центру при Університеті штату Луїзіана. «Вони також можуть призвести до розробки нових методів лікування ожиріння і пов’язаних із ним захворювань».

Дослідники кажуть, що їхня робота може допомогти пояснити, чому дотримання дієти може бути таким складним. Людський мозок, найімовірніше, шукає комбінації з високим вмістом жирів і цукру, незважаючи на свідомі зусилля щодо їх скорочення.

«Розуміння цих механізмів може допомогти нам розробити нові стратегії для подолання тяги до жирної та солодкої їжі», — сказав де Лартіг.

Що ще кажуть експерти

• Ніколас Бетлі, доктор філософії, доцент кафедри біології Пенсильванського університету: «Ці дослідження можуть призвести до розробки нових методів лікування ожиріння і пов’язаних із ним захворювань. Вони також можуть допомогти нам зрозуміти, чому дотримання дієти може бути таким складним».
• Александра ДіФелікантоніо, доктор філософії, нейробіолог і доцент Інституту біомедичних досліджень Фраліна при Технологічному інституті Вірджинії Каріліон: «Ці дослідження надають нові докази того, що вісь кишківник-мозок відіграє важливу роль у регулюванні харчової поведінки та виборі продуктів харчування. Вони також можуть допомогти нам розробити нові стратегії для подолання тяги до жирної та солодкої їжі».
• Скотт Каноскі, доктор філософії, співдиректор Університету Південної Каліфорнії, Дослідницького інституту діабету та ожиріння і президент Товариства вивчення харчової поведінки: «Ці дослідження показують, що зв’язок між мозком і кишківником відіграє важливу роль у когнітивних процесах і здоров'ї мозку. Вони також можуть допомогти нам розробити нові методи лікування ожиріння і пов’язаних із ним захворювань».

Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря.  Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube