Коли на кону майбутнє країни, не варто думати про політичні амбіції. Бо це як з ковбасою і свободою. Бо якщо обрати політичні амбіції, може статися, що не буде ані країни, ані політичного майбутнього. 

Про це пише блогер, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса, інформує UAINFO.org.

"Через західну пресу нам намагаються продати ідею, що Залужного хочуть звільнити не через політичні ревнощі, а через розбіжності у підході до мобілізації. Ідея в тому, що Залужний хоче 500 тисяч людей, а президент каже, що це забагато.

Але я не розумію, в чому тут проблема.

По-перше, ми ніколи не чули від самого Залужного, що йому потрібно 500 тисяч людей. Ніколи.

Але навіть якщо так. То що? Залужний у цій моделі виконавець. Політики - розпорядники ресурсів. Виконавці завжди вимагають ресурсів на повну. Проте їх бажання ніхто ніколи не задовільняє. Це ж як в бізнесі.

Читайте також: Генерал Залужний став проблемою для Зеленського, – Bloomberg

Як це працює? Виконавець каже, скільки йому ресурсів потрібно. Розпорядники ресурсів ніколи не задовільняють ці запити. Чи мова йде про людей, чи про гроші, чи про час. Вони лишень кажуть, що по ресурсам є обмеження. І працювати треба в рамках цих обмежень. А далі вже виконавець приймає рішення, буде він працювати в рамках цих обмежень чи ні. І якщо він не може забезпечити результат, то відмовляється від проекту. Звільняється. І йде.

Або працює на результат.

У статті Залужного на CNN видно, що він приймає цю обмеженість ресурсів. І каже, що знає як в таких умовах досягти результату. То ж виконавець приймає умови задачі, які йому встановлює розпорядник ресурсів.

Наявність різних поглядів на розв'язання будь-яких задач у дорослому світі - це ок. Дуже дивно, коли люди з тобою у всьому згідні та бачать лишень твої успіхи й у всьому з тобою погоджуються. В такому разі якраз і треба ставити питання про їх мотивацію. Конфлікти - це добре. Особливо якщо вони не переходять на персоналії. І в сучасному світі, в світі компаній і корпорацій, безліч дорослих людей працюють один з одним, не маючи причому симпатій один до одного. Бо є задача. Є робота. А емоції можна залишити для свого приватного життя.

Читайте також: Українська влада повідомила Білий дім про рішення звільнити Залужного, – The Washington Post

Тому мобілізація не може бути причиною звільнення Залужного. Приводом - так, але не причиною. І звільнення людини, яка має найвищий рівень довіри в суспільстві та армії під час війни через персональні симпатії є не розумним рішенням, яке породжує занадто багато ризиків. Кучма свого часу звільняв міністрів «за створення власного політичного іміджу», але тоді не було війни й на кону не стояло так багато.

Коли на кону майбутнє країні не варто думати про політичні амбіції. Бо це як з ковбасою і свободою. Бо якщо обрати політичні амбіції, може статися, що не буде ані країни, ані політичного майбутнього. А цього б нам всім дуже не хотілося", - пише Сергій Фурса.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube